Посол України відмовився від участі в спільній з послом РФ церемонії в Берліні

Посол України в Німеччині Андрій Мельник відмовився від запрошення бургомістра Берліна відзначити завершення Другої світової війни у Європі в компанії послів РФ і Білорусі.

Про це повідомляє "Європейська правда" з посиланням на Tagesspiegel.

 

Кілька тижнів тому три посли отримали запрошення від бургомістра Берліна Міхаеля Мюллера. Разом з представниками Росії, України та Білорусі він хотів 2 травня покласти вінки на вшанування закінчення Другої світової війни в районі Берлін-Темпельхоф.

"На першому плані цього заходу є передусім вшанування російських, українських і білоруських солдатів Червоної армії" - пояснили в мерії Берліна.

Однак посол України відмовився від участі у заході.

Мельник пояснив, що високо цінує запрошення: "Це визнання незаперечного внеску українського народу у звільнення Європи від нацистського режиму."

Посол підкреслив, що пам'ять жертв війни є для нього моральним обов'язком. Проте йому довелося утриматися від участі у заході 2 травня.

"Навіть у найстрашнішому кошмарі я не можу уявити собі покладання вінків поруч з представником країни, яка вже більше шести років цинічно веде кровопролитну війну на сході України", - сказав Мельник, попросивши мерію про розуміння.

"Дуже шкода, що бургомістр, мабуть, забув про ці факти, що викликають тривогу. Ми, українці, хотіли б більше чуйності і співпереживання" – пояснив посол.

Через 75 років після закінчення Другої світової війни дипломат бачить "білі плями" в німецькій культурі пам'яті, особливо у зв'язку зі знищенням українців під час війни.

За його словами, це ганебно, що в Берліні досі немає пам'ятника українським жертвам нацизму. Поінформованість про ці жертви також ігнорується німецькою громадськістю.

"Тому я звертаюся до Бундестагу і Берлінського Сенату з проханням встановити Меморіал українським жертвам нацистів на видному місці в центрі федеральної столиці" - заявив Мельник.

В оці тайфуна. Як проголосили Акт Злуки

У цей день здавалося, що буревії історії втомилися і зупинили свій руйнівний рух. Насправді над Київом зупинилося "око тайфуну", де вітру може не бути. Навколо ж української столиці усе пригиналося від буревіїв.

Незалежність №1: Коли Грушевський її оголосив, чому Винниченко сумнівався, а Єфремов був проти

У перші дні 1918 року – 9 січня за старим стилем (22 січня за новим) – в умовах військової агресії проголошено незалежну республіку Україна.

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.