Круглий стіл «Коли музей стає полем битви». АНОНС

У вівторок, 26 травня, відбудеться круглий стіл «Коли музей стає полем битви».

 

Участь у заході візьмуть українські музейники, історики, мистецтвознавці. Організовує захід Український інститут національної пам'яті.

Захід відбудеться онлайн. Трансляцію можна переглянути на офіційній фейсбук-сторінці Інституту. Початок – о 12:00.

В умовах російсько-української війни в Україні загострюється боротьба за національну ідентичність та доступ до історичної справедливості. Музеї стають епіцентром світоглядних конфліктів, результати яких визначатимуть не лише питання пам'яті про минуле, але і майбутньої траєкторії розвитку суспільства. Саме тому Український інститут національної пам'яті запрошує спільноту долучитися до круглого столу і разом осмислити та обговорити найбільш резонансні історії музеїв, що стали свого роду полем битви – за цінності, за ефективне управління, за збереження історичної пам'яті, за чесну світоглядну оптику.

Захід має стати першим в межах широкого національного діалогу, який торкнеться найбільш знакових українських прецедентів, а також дозволить порівняти їх із відповідними міжнародними кейсами. Проєкт ініційовано з метою заохочення проактивної та відповідальної позиції державних та недержавних інституцій, що працюють із питаннями історичної пам'яті.

За визначенням Міжнародної ради музеїв (ІСОМ) музей – це інституція, яка слугує суспільству та його розвиткові, і для цього збирає, зберігає, досліджує, популяризує та експонує спадщину людства. Відтак сучасна музейна інституція має бути поліфонічним інклюзивним простором для діалогу про минуле та майбутнє, який сприяє розвитку демократії. Беручи участь у вирішенні конфліктів і опрацюванні викликів сьогодення, музеї зберігають артефакти для суспільства, захищають різноманітні спогади для майбутніх поколінь та гарантують людям однакові права та рівний доступ до спадщини.

Наскільки із цими задачами справляються українські музеї? Якими сьогодні є ключові виклики для них на рівні громад та на національному рівні? Якою є їх місія у формуванні та впровадженні проактивної та відповідальної політики національної пам'яті? Наскільки музеї спроможні стати майданчиками переосмислення історії, діалогу і захисту цінностей? Чи існує загроза, що музеї можуть бути отрутою для суспільства і чи можна отруту перетворити на ліки?

Детальніше з розкладом події, напрямками роботи та списком учасників можна ознайомитися на сайті Інстититу.

Година папуги. Погані передчуття професора Свяневича

"Я аніскільки не сумнівався, що вступ Радянської Росії у наші східні воєводства буде означати для них кінець існуючому там польському впливу і відрив тих територій від Польщі. Я не був би проти передачі тих воєводств незалежним Україні і Білорусі, якби такі існували, але не бачив сенсу в передачі їх Радянському Союзу". Як професор Свяневич передбачив Велику війну.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!

Степан Скрипник. Хорунжий Армії УНР, депутат, патріарх

У 1940–1980-х роках резидентури кдб срср у Канаді і США широко практикували оперативні заходи з компрометації через так звану прогресивну пресу визначних українських діячів, які активно боролися за духовне і національне відродження. Одна з таких операцій була спрямована проти тодішнього митрополита Української православної церкви Канади, а невдовзі – УПЦ США, у майбутньому – Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Мстислава.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР