Круглий стіл «Коли музей стає полем битви». АНОНС

У вівторок, 26 травня, відбудеться круглий стіл «Коли музей стає полем битви».

 

Участь у заході візьмуть українські музейники, історики, мистецтвознавці. Організовує захід Український інститут національної пам'яті.

Захід відбудеться онлайн. Трансляцію можна переглянути на офіційній фейсбук-сторінці Інституту. Початок – о 12:00.

В умовах російсько-української війни в Україні загострюється боротьба за національну ідентичність та доступ до історичної справедливості. Музеї стають епіцентром світоглядних конфліктів, результати яких визначатимуть не лише питання пам'яті про минуле, але і майбутньої траєкторії розвитку суспільства. Саме тому Український інститут національної пам'яті запрошує спільноту долучитися до круглого столу і разом осмислити та обговорити найбільш резонансні історії музеїв, що стали свого роду полем битви – за цінності, за ефективне управління, за збереження історичної пам'яті, за чесну світоглядну оптику.

Захід має стати першим в межах широкого національного діалогу, який торкнеться найбільш знакових українських прецедентів, а також дозволить порівняти їх із відповідними міжнародними кейсами. Проєкт ініційовано з метою заохочення проактивної та відповідальної позиції державних та недержавних інституцій, що працюють із питаннями історичної пам'яті.

За визначенням Міжнародної ради музеїв (ІСОМ) музей – це інституція, яка слугує суспільству та його розвиткові, і для цього збирає, зберігає, досліджує, популяризує та експонує спадщину людства. Відтак сучасна музейна інституція має бути поліфонічним інклюзивним простором для діалогу про минуле та майбутнє, який сприяє розвитку демократії. Беручи участь у вирішенні конфліктів і опрацюванні викликів сьогодення, музеї зберігають артефакти для суспільства, захищають різноманітні спогади для майбутніх поколінь та гарантують людям однакові права та рівний доступ до спадщини.

Наскільки із цими задачами справляються українські музеї? Якими сьогодні є ключові виклики для них на рівні громад та на національному рівні? Якою є їх місія у формуванні та впровадженні проактивної та відповідальної політики національної пам'яті? Наскільки музеї спроможні стати майданчиками переосмислення історії, діалогу і захисту цінностей? Чи існує загроза, що музеї можуть бути отрутою для суспільства і чи можна отруту перетворити на ліки?

Детальніше з розкладом події, напрямками роботи та списком учасників можна ознайомитися на сайті Інстититу.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.