На Вінниччині відтворили у 3D зруйнований Барський замок

На Вінниччині створили 3D-модель зруйнованого історичного Барського замку, який звели за наказом засновниці міста Бар – польської королеви Бони Сфорци.

Про це кореспонденту Укрінформу повідомив голова ініціативної групи з відродження Барського замку Ігор Лозінський.

 

"Зараз візуалізація показує лише зовнішній периметр Барського замку. Звичайно, ми не можемо стверджувати на 100 відсотків, що саме такий вигляд мав замок. Але карти і креслення дали змогу відтворити приблизний його вигляд і показати огляд цієї місцевості.

Цілком можливо, що робота у цьому напрямку буде продовжуватися. Ми маємо кілька планів замку, які дещо різняться між собою", – повідомив Лозінський.

За його словами, цифрову реконструкцію Барського замку місцеві краєзнавці зробили на основі історичних документів, архівних даних та мап. Її виконав викладач місцевого коледжу транспорту та будівництва Костянтин Іванишен.

"Цьому передувала велика робота в архівах України, Польщі та Росії – паспорт і облікова картку на цю пам'ятку існує ще з радянських часів. Ми плануємо провести археологічні дослідження з чотирьох боків руїн замку та здійснити геологічну розвідку на 12 свердловин, щоб вивчити материкову породу для визначення археологічних нашарувань", – сказав Лозінський.

Він розповів, що торік у Барі з ініціативи громадських активістів розпочалися роботи з реконструкції та відновлення об'єкта історичної спадщини – Барського замку.

На толоці містяни розчистили руїни замку від заростей, щоб підготувати об'єкт до консервації і подальшої реставрації. Впродовж року вони консультувалися з вітчизняними й польськими науковцями, а також ініціювали процес виготовлення документації з технічного стану пам'ятки Українським державним інститутом культурної спадщини.

На реалізацію задуманого барчани почали збирати кошти й відкрили благодійний рахунок. Вони сподіваються хоча б частково відтворити мури замку, щоб туристи мали уявлення, якою величною була ця споруда свого часу.


ДОВІДКА. Барський замок був зведений наприкінці XVІ століття за наказом польської королеви Бони Сфорци, яка заснувала місто Бар. Його тоді називали ключем до Східного Поділля.

В XVІІ столітті він став повністю мурованим, і вважався третьою за величиною (після Кам'янця і Меджибожа) фортецею Речі Посполитої. На початку 1768 року його захопили війська Російської імперії, замок почав занепадати і згодом остаточно зруйнувався.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.