CКУ закликає світ визнати геноцидом депортацію кримськотатарського народу 1944 року

Світовий конґрес українців (СКУ) вшановує невинних жертв депортації кримськотатарського народу 1944 року та підтримує звернення Меджлісу кримськотатарського народу до ООН з закликом визнати цей акт тоталітарного радянського режиму геноцидом.

Про це йдеться у заяві на сайті СКУ.

 

"Сьогодні ми вшановуємо пам'ять кримських татар, безвинно загиблих внаслідок насильницького виселення з рідної землі радянською владою.

Зараз Російська Федерація продовжує цю політику пригноблення й насилля, окупувавши Крим та відкрито переслідуючи кримськотатарський народ, спаплюживши людські права й свободи.

Світовий конґрес українців закликає світове співтовариство віддати шану жертвам жахливого злочину тоталітарного комуністичного режиму та визнати події 1944 року геноцидом кримськотатарського народу", - заявив президент СКУ Павло Ґрод.

Він додав: "Водночас, світ не може допустити повторення болючих уроків історії. Ми закликаємо до посилення тиску на Російську Федерацію аж до повної деокупації Криму та Донбасу та звільнення політичних в'язнів".

В СКУ нагадали, що 76 років тому, 18 травня, радянська влада розпочала заздалегідь сплановану депортацію з Криму близько 200 тисяч етнічних кримських татар, більшість яких становили жінки, діти та люди старшого віку.

Майже половина з них загинула під час насильницького переселення та від голоду, хвороб, тортур і каторжних робіт на засланні, у безлюдних районах Центральної Азії. Разом з цим у Криму було знищено матеріальну й духовну спадщину кримських татар, закрито бібліотеки, школи і мечеті та змінено тисячі історичних назв.

У 2019 р. Меджліс кримськотатарського народу направив звернення до парламентів та урядів держав з закликом визнати геноцидом депортацію кримськотатарського народу.

"Світовий конґрес українців підтримує це звернення та вітає заяву Сейму Латвії щодо вшанування жертв депортації 1944 року, підтримки політики невизнання незаконної анексії Криму, та визнання депортації кримських татар 1944 року геноцидом", - йдеться у заяві.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.