Спецпроект

“Ціна правди” - у ТОПі найкращих фільмів року за версією The Guardian

Британське видання The Guardian включило стрічку «Ціна правди» (Mr. Jones) Аґнєшки Голланд про Голодомор в Україні до списку кращих фільмів року.

Про це повідомляє Украінформ із посиланням на сайт газети.

 

"У Аґнєшки Голланд є реальна історія, яку вона розповідає – історія, про яку мало говорять, - і один, переконливий і приємний персонаж, який її розповідає. Це сильний фільм", - зазначає видання.

Фільм "Ціна правди" розповідає історію британського журналіста Ґарета Джонса, який у 1933 році вирушив до Радянського Союзу та на власні очі побачив злочини сталінського режиму та Голодомор в Україні.

У 1933 році вельський репортер Ґарет Джонс шукає свою наступну велику історію. Останні новини приводять його до Москви, де він знайомиться з журналісткою Адою Брукс.

Ада відкриває йому очі на "радянську утопію", яка не має нічого спільного з реальністю. І Ґарет, попри погрози, розпочинає розслідування. Переховуючись від спецслужб СРСР, крок за кроком він розкриває правду про трагедію українського народу: Голодомор, жорстку цензуру, змову та масові репресії.

Саме його викриття згодом стануть підґрунтям для роману "Колгосп тварин" Джорджа Орвелла.


Фільм є спільним виробництвом України, Польщі та Великої Британії.

У листопаді 2019 року Президент України Володимир Зеленський відзначив орденом княгині Ольги III ступеня режисера фільму "Ціна правди" Аґнєшку Голланд "за вагомий внесок у вшанування пам'яті жертв геноциду Українського народу — Голодомору 1932-1933 років в Україні, подвижницьку діяльність, спрямовану на висвітлення правди про Голодомор.

Загалом у рейтинг увійшли 30 стрічок. Серед них – фільм-тріумфатор цьогорічного "Оскару", південнокорейська картина "Паразити" та картина-володарка "Золотого глобусу", драма британського режисера Сема Мендеса "1917".

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.