«Ніч музеїв» - в онлайн-режимі

Дніпропетровський національний історичний музей ім. Д. Яворницького єдиний в Україні долучився до міжнародного флешмобу та проведе «Ніч музеїв» онлайн. Для віртуальних відвідувачів готують інтерактивні онлайн-екскурсії та майстер-класи, лекції та дискусії

Про це повідомили в Укрінформ з посиланням на управління культури, національностей та релігій Дніпропетровської ОДА.

"Щороку Дніпропетровщина долучається до загальноєвропейської акції "Ніч музеїв". Традиційно у травні, до Міжнародного дня музеїв, жителі області отримують унікальну можливість зануритися у різні історичні епохи та стати безпосередніми учасниками подій.

Цьогоріч карантин вніс свої корективи – в усьому світі "Ніч музеїв" відбудеться в онлайн-форматі. Дніпропетровський національний історичний музей – єдиний в Україні, який долучився до міжнародного флешмобу та проведе "Ніч музеїв" онлайн", – розповіла начальниця управління культури, національностей та релігій Дніпропетровської ОДА Наталія Першина.

18 травня всі охочі зможуть відвідати онлайн-екскурсії та майстер-класи, взяти участь у наукових дискусіях та лекціях. Також відбудуться літературні читання від молодих поетів. Програму до "Ночі музеїв" готують Історичний музей, музей "Літературне Придніпров'я", Музейний центр О. П. Блаватської та її родини.

 

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.