Урочище Чорний ворон хочуть зробити привабливим для туристів

На Кіровоградщині планують створити меморіально-історичний комплекс на території урочища Чорний ворон із музеєм у землянках.

Про це в інтерв'ю Zruchno.Travel розповіла заступниця голови Кіровоградської ОДА Тетяна Волинець.

 

"Працюємо над дуже цікавим проектом, який називається "Чорний ворон". Це буде великий меморіально-історичний комплекс, який буде відкритий для туристів цілорічно.

Урочище Чорний ворон розташоване в селі Розумівка Олександрівського району. Село має дуже вигідне географічне положення і дуже потужну історичну складову. Є музей, є можливість створити хостел, садиби сільського зеленого туризму.

Зараз ми вже повністю підготували проєктну документацію і повне планування майбутніх об'єктів. І приступили до розроблення історико-культурного туристичного продукту", – зауважила Волинець.

За її словами, на території урочища мають бути створені три землянки, в яких розташується музей, сувенірна крамниця і, можливо, криївка. Також буде велика кількість сучасних локацій для молоді та дітей, різні фотозони тощо.

Почали роботи з реалізації проєкту з дороги з Кропивницького: її маркування, прокладання велодоріжки до Розумівки.

Як зауважила Тетяна Волинець, під час створення комплексу враховуватиметься розташування Розумівки на кордоні з Черкаською областю, де вже існують маршрути, пов'язані з Холодним Яром. Тож у Кіровоградській ОДА планують розробити повноцінний комплексний міжрегіональний туристичний маршрут

"Після відвідин Холодного Яру в Черкаській області туристи будуть їхати до нас в урочище Чорний Ворон, в Кіровоградську область, а, відповідно, наші туристи поїдуть в Холодний Яр", – сказала Волинець.

Щоб розробити максимально цікавий та історично логічний міжрегіональний маршрут, представники Кіровоградщини вже відвідали всі туристичні маршрути, які проходять через Холодний Яр.

Реалізувати проєкт заплановано до вересня 2020 року за рахунок коштів з обласного бюджету. Однак варто зазначити, що інтерв'ю проходило до оголошення планів уряду щодо скорочення витрат на розвиток туризму.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.