У Меджибізькій фортеці відновили замковий міст та дах Круглої вежі

Дах Круглої вежі відновили за гравюрами ХІХ століття

Меджибізька фортеця, як і решта історичних заповідників, музеїв та культурних об'єктів перебувають на карантині. Тим не менше, як повідомляє сайт Є на території Державного історико-культурного заповідника "Межибіж" продовжується як наукова, так і реставраційна робота.

 
Фото: Державний історико - культурний заповідник "Межибіж"

Як розповідає директор державного історико-культурного заповідника "Межибіж" Олег Погорілець, вдалося відновити той вигляд мосту, який він мав до початку ХІХ століття.

"Ми повністю реконструювали міст. Замінили бруківку, провели гідроізоляцію, зміцнили всі несучі конструкції. Так що парадний вигляд фортеці змінився. Але найголовніше – відтворили історичну реальність. Забрали чотири метри мосту, закладеного в ХІХ столітті, і надали конструкцію її вигляду, яка імітуватиме той перекидний міст, який тут був з найдавніших часів аж до ХІХ століття. Відтак, відвідувачі матимуть можливість побачити як раніше був організований в'їзд до фортеці", - розповідає Олег Погорілець.

Окрім того, на території фортеці продовжуються протиаварійні та консерваційні роботи. Зокрема на Круглій вежі  відновлено дах за гравюрами ХІХ століття.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.