Музеї світу показують наймоторошніші експонати, Софія Київська долучилася

У Мережі набирає обертів черговий карантинний флешмоб. Музеї світу діляться в Twitter фотографіями своїх наймоторошніших експонатів із колекції, закликаючи відвідувачів сидіти вдома

Про це повідомляє Укрінформ.

Запустив челендж під хештегами #СuratorBattle й #СreepiestObject Йоркширський музей, що у Великій Британії.

"Ми почнемо з цього пучка волосся III-IV сторіч із поховання римської панянки. У ньому все ще є шпильки...", – таке повідомлення розмістили працівники Йоркширського музею в Twitter, кинувши виклик своїм колегам.

До флешмобу приєдналися музеї по всій Британії та за її межами. Вони поширили зображення страхітливих порцелянових ляльок, ритуальних об'єктів та інших моторошних речей.

Не залишилися осторонь й українські музейники. Так, Софія Київська показала фреску початку ХІ ст.

Фреска
Фреска "Готські ігри" з Софійського собору в Києві

"Національний заповідник "Софія Київська" з страшенним задоволенням долучається до флешмобу. Отож до вашої уваги наш експонат у рамках флешмобу #CreepiestObject — це фреска "Готські ігри" у північно-західній сходовій вежі Софійського собору в Києві, початок ХІ ст.", — написали в заповіднику.

Фреска "Готські ігри", відома також під назвою "Боротьба ряджених", входить до циклу розписів сходових веж Софійського собору в Києві, стінопис яких оповідає про сватання київського князя Володимира Святославича до Анни Порфірородної. На фресці зображено театралізований двобій людини у песиголовій масці, що тримає спис чи рогатину, з вусатим безбородим воїном, озброєним бойовою сокирою й невеликим круглим щитом.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.