На Полтавщині відновили меморіальну дошку майору УПА
У селі Березова Рудка відновили зруйновану меморіальну дошку командиру сотні “Східняки” УПА, уродженцю села Миколі Савченку «Байді»
Про це повідомляє сайт "Новини Полтавщини" з посиланням на в.о.голови Гадяцької РДА Сергія Бондаренка. За його словами, поруч встановили відеокамеру, щоб у майбутньому убезпечитись від зазіхань вандалів. Виготовлення і встановлення дошки і відеоспостереження профінансувала Петрівсько-Роменська ОТГ.
"Гадяцька РДА демонструє єдиний підхід з вшанування пам'яті борців за незалежність. Ми шануємо захисників України різних історичних періодів: УПА, АТО, ООС", – зазначив Сергій Бондаренко.
Нагадаємо, у грудні минулого року вандали зруйнували меморіальну дошку, яка знаходилася на фасаді місцевої школи.
Меморіальну дошку відкрили у 2016 році зусиллями Спілки політв'язнів і репресованих українців у Польщі (саме коштом цієї організації виготовлено дошку), РДА та депутатів районної ради. В урочистостях тоді брали участь учні Березоволуцької школи, мешканці села, посадовці з РДА, співробітник Українського інституту національної пам'яті Павло Подобєд, гості з Польщі.
"У Петрівсько-Роменській ОТГ, зокрема в с. Березова Лука, шанують пам'ять про свого видатного земляка. Це місце пам'яті також є важливим чинником патріотичного виховання місцевої учнівської молоді. Закон України "Про правовий статус та вшанування памяті борців за незалежність України у 20 ст." має наповнюватись реальним змістом, тож я вдячний райдержадміністрації, депутатам і голові ОТГ Валентині Бугайовій за ефективне вирішення проблеми", – сказав регіональний представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.
Микола Савченко ("Байда") народився 20 лютого 1921 року у с. Березова Лука Гадяцького району Полтавської області у селянській родині. Закінчив десятирічку та керамічний технікум у Миргороді. Під час служби в РСЧА отримав звання лейтенанта, а під час відступу частин Червоної армії залишився на Полтавщині. У кінці 1943 року Микола Савченко перебирається на територію західної України і вступає до лав УПА в Карпатах, де його призначають командиром підрозділу ВО-5 "Маківка" на Дрогобиччині. У серпні 1944-го Савченко очолив сотню "Східняки", у якій служили колишні червоноармійці, уродженці центральних та східних областей України. Згодом його сотня "Байди" ввійшла до Лемківського загону ВО-6 "Сян". У січні 1945 року сотня перейшла згідно з наказом Головного Військового Штабу УПА на територію північносхідної Тернопільщини. Був на посаді курінного ад'ютанта й підвищений до старшого булавного, згодом призначений заступником командира 26-го (Лемківського) ТВ "Лемко" та командиром Перемиського куреня.
У серпні 1947 року відділ УПА під керівництвом "Байди" здійснив успішний рейд на Захід. А у 1948 році Микола Лаврінович був обраний командиром частин, що рейдували на Захід, згодом призначений заступником шефа Місії УПА за кордоном. Емігрував до США у 1950 році, де закінчив студії механічного інженерства, працював за фахом. Був активним в УАПЦ, громадському житті, комбатантських організаціях. Петро Миколенко (називав себе саме так, аби не постраждала родина в Україні) став одним із організаторів Об'єднання колишніх вояків УПА в США, обирався кілька разів його Головою. У 1973 році проявив себе з-поміж ініціаторів створення Торонтського Видавничого комітету "Літопис УПА", став його засновником, членом та співробітником. Помер легендарний командир УПА "Байда" 1 січня 1979 року в Детройті (штат Мічиган, США).
