У Харкові допитали директора дитбудинку, немовлят з якого знімали у фільмі "Дау"

У Харкові, у зв’язку з відкриттям кримінальних проваджень за фактами можливих катувань, допитали директора обласного будинку дитини №3, вихованців якого 10 років тому задіяли в зйомках фільму Іллі Хржановського «Дау».

Про це розповів кореспонденту Укрінформу прессекретар прокуратури Харківської області Дмитро Чубенко.

 

"Директора будинку дитини №3 вже допитали. Є розуміння того, що дійсно діти з установи були задіяні в зйомках. І зараз вирішується питання щодо доступу до документації будинку дитини та інших процесуальних дій у справі", - повідомив Чубенко.

Що саме повідомила директор, не розголошується.

Як стало відомо Укрінформу, дозвіл на використання кількох дітей у фільмі давав свого часу департамент охорони здоров'я Харківської ОДА.

В обласний будинок дитини №3 (розташовується на вулиці Амосова, 44, у Немишлянському районі міста Харкова) потрапляють діти з різними вадами розвитку, в тому числі й з синдромом Дауна, зокрема, малюка з таким захворюванням брали для зйомок.

Протягом двох днів кореспондент Укрінформу намагалася поговорити з керівником будинку дитини Тамарою Скульською, однак, за словами співробітниці, яка брала слухавку, директор була то "на обході", то "на виїзді в департаменті". На дзвінки на мобільний телефон керівниця також не відповіла.

Читайте також:

Скандальний фільм "Дау": кримінал, знущання над дітьми та позиція "Бабиного Яру"

Режисер фільму "Дау" заявляє, що діти під час зйомок плакали не від болю

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.