Відбудеться онлайн-лекція «Історія епідемій у Вінниці»

Центр історії Вінниці організовує онлайн-лекцію Олександра Федоришена про історію епідемій у місті

В четвер, 2 квітня о 18 годині відбудеться онлайн-лекція "Історія епідемій у Вінниці".

 

"Немає нічого нового під сонцем" і теперішня ситуація для вінничан у давнину не була винятковою, адже епідемії переслідували городян чи кожне десятиліття.

Які дива відбувались у Вінницькому капуцинському монастиреві під час епідемії 250 років тому?

Чому у 1797 році карантин у Вінниці тривав …цілий рік (!) та наскільки суворим був режим його дотримання у місті?

Хто з відомих вінничан боровся з епідеміями та був відзначений нагородами?

Яка епідемія на Поділлі у 1919 році фактично зруйнувала мрію українців на власну державу, знищивши дві регулярні армії?

Лекцію організовує Центр історії Вінниці. Спікер – Олександр Федоришен.

Президент-невдаха. Яка з нього користь?

Президент-невдаха найкраще гострить лезо сокири демократії. Президент-невдаха – це тест на дурнєопірність суспільства, а також – краш-тест для держави. Виявляється, невдахи страшенно корисні для народовладдя.

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.