Музей Коцюбинського запустив проєкт віртуальних екскурсій

Чернігівський літературно-меморіальний музей-заповідник Михайла Коцюбинського започаткував віртуальний проєкт "За зачиненими дверима" до дня пам’яті письменника, що відзначається 25 квітня

Про це повідомляється на офіційному сайті установи - інформує Укрінформ. 

"У період карантинних заходів, коли двері садиби письменника зачинені для відвідувачів, музей сумує за гостями. Саме тому виникла ідея влаштувати таку собі віртуальну зустріч. Новий музейний проєкт "За зачиненими дверима" – цикл коротеньких розповідей про М. Коцюбинського, його родину та оточення", – ідеться у повідомленні.

Розповіді, які двічі на тиждень у будинку письменника записуватиме заступниця директора музею з наукової роботи Наталія Коцюбинська, переноситимуть віртуальних відвідувачів у часи класика української літератури. А ще онлайн-туристи зможуть побачити листівки, фотографії, особисті речі, які свого часу оточували письменника та його родину.

Відео проєкту публікуватимуться на сайті музею та його сторінках у соціальних мережах, зокрема у Facebook. Перша розповідь там уже викладена.

 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.