АНОНС: Марафон лекцій до історії пандемії від LEGIO.Live

LEGIO Historica повертається. Організатори пропонують новий проект "LEGIO.LIVE" і у першому випуску поговорять про історію пандемій.

Оскільки усі фестивалі і заходи в умовах, що склались – табу, організатори вирішили піти в онлайн і прийти до вас за допомогою мережі.

 

У неділю, 12 квітня, говоритимуть про епідемії та боротьбу з ними:


18.15 - "Як Самойлович від чуми Херсон рятував"

Лектор. Єгор Сидорович, кандидат історичних наук, викладач Херсонський державний університет та співзасновник проекту Мандруймо Херсонщиною про одну з останніх епідемій чуми у Європі.


19.00 - "Вакцина до відкриття мікроорганізмів"

Стас Дем'янчук, провізор, асистент кафедри Фармакології Львівський медичний інститут про те, як людство почало вакцинуватись,коли поняття не мало про віруси і мікроорганізми.


19.45 - "Порятунок від гніву богів: практичні поради пращурів"

Євген Синиця, кандидат історичних наук, доцент Кафедра археології та музеєзнавства історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка – офіційна про роль епідемій у історичних процесах доби стародавнього світу та раннього середньовіччя.


Трансляції можна буде дивитися на YouTube-каналі.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.