Українці у Польщі вшанували вояків УПА на горі Монастир. ФОТО

У неділю, 1 березня, українська делегація вшанувала пам'ять 62 воїнів УПА, які загинули у боях з військами НКВД у місцевості Монастир-Бучина та с. Верхрата Республіки Польща.

Про це Гал-інфо повідомили у прес-службі ЛОДА.

 
ФОТО: ЛОДА

У межах вшанування відбулось покладання квітів до пам'ятного дубового хреста на місці колишнього зруйнованого пам'ятника воякам УПА в с. Верхрата Любачівського повіту, до могили-кургану воїнів УПА на г. Монастир поблизу с. Верхрата та проведено чин панахиди.

 
ФОТО: ЛОДА

Участь у заході взяли представники Суспільно-культурного товариства ʺЗакерзонняʺ на чолі з головою Володимиром Середою, Суспільно-культурного товариства ʺЛюбачівщинаʺ на чолі з головою Богданом Парадовським, Львівського суспільно-культурного товариства ʺНадсянняʺ на чолі з головою Соломією Риботицькою та Львівського обласного суспільно-культурного товариства ʺХолмщинаʺ на чолі з головою Іриною Гринь.

 
ФОТО: ЛОДА

Нагадуємо, що 20 січня з'явилася інформація про те, що на горі Монастир біля Верхрати знищено таблицю з могили воїнів Української повстанської армії (УПА). Посольство України в Польщі поінформувало МЗС РП про цей факт. Таблиця досі залишається не відновленою.

Читайте також:

Відновлення меморіалів УПА: у польському Інституті нацпам'яті назвали умови

Нагадуємо, що 9 жовтня 2016 року невідомі повністю знищили пам'ятник на братській могилі 13-х вояків УПА, що розташований на кладовищі с. Верхрата Любачівського повіту Підкарпатського воєводства.

Того ж дня польська ультраправа організація Oboz Wielkiej Polski (OWS, "Табір великої Польщі"), відома своєю співпрацею із терористичними угрупуваннями ДНР і ЛНР, взяла на себе відповідальність за вчинений акт вандалізму.

Хрест на могилі-кургані очистили лише 2017 року працівники меморіально-пошукового підприємства "Доля" при Львівській обласній раді.

26 квітня 2017 року на цвинтарі у селі Грушовичі біля Перемишля представники правих польських організацій зруйнували монумент воякам Української повстанської армії. Руйнування братської могили вояків УПА в Грушовичах було 15-м актом наруги над місцями пам'яті українського народу на території Республіки Польща, вчиненим від 2014 року.


Читайте також: Зеленський і Дуда. Про що домовились президенти в політиці історичної пам'яті

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.

Перед відходом у вічність. До 60-ї річниці смерті Андрія Мельника

Остання зустріч з полковником відбулася у неділю 1 листопада 1964 року. Маковецький увійшов до кімнати, де лежав Андрій Мельник, а біля нього сиділа дружина Софія. У сусідній кімнаті перебували лікар і медсестра готові надати хворому допомогу на кожен його поклик. Стан хворого гіршав з кожною хвилиною.

Пожежа. Уривок із книжки Максима Беспалова "У пошуках Єви"

Випадково натрапивши на могилу Єви та Марії Ориняк у пенсильванських лісах, Максим Беспалов прийшов до головного пошуку свого життя — історії власної родини. Автор пише про еміграцію, епідемію та війну. Про те, як понад 100 років тому карпатські бойки ставали шахтарями в далекій Централії та помирали там від силікозу. Як під час Першої світової мобілізовані до австрійської армії галичани мали зв’язок з Америкою, проте не мали його з родичами по інший бік Карпат.