Культурні інституції звернулись до уряду щодо ймовірного скорочення фінансування

Українські культурні інституції звернулись до уряду щодо неприпустимості скорочення видатків на оплату праці.

Текст звернення оприлюднено на офіційному сайті Українського культурного фонду, передає Укрінформ.

 

"Українські культурні інституції і незалежні виробники уже нині опиняються без ресурсів, що дозволили б виплачувати зарплати, фінансувати першочергові протиаварійні чи реставраційні роботи і навіть настільки насущні потреби, як охорона державної частини українського музейного фонду", - йдеться у зверненні.

Як зазначається, це загрожує не просто зупинкою розвитку чи замороженням досягнень останніх років.

"Необхідно зберегти робочі місця і належний безпековий стан інституцій. Для цього дуже важливо відмовитися від потенційного скорочення видатків на оплату праці.

Принципово важливо скористатися усіма можливостями, що мають Український культурний фонд та Український інститут книги, на вирішення проблем, котрі виникають з нинішньою кризою", - йдеться у зверненні.

Представники культурних інституцій просять уряд дослухатися до пропозицій УКФ та Українського інституту книги щодо переформатування їхніх програм через виклики, пов'язані з епідемією коронавірусу, зберегти фінансування проєктів Українським культурним фондом, бюджет якого спрямований в першу чергу на підтримку самих продуцентів культури, і таким чином допомогти їм подолати кризу.

Як зазначається у зверненні, також важливо зберегти і сприяти програмам УІК щодо підтримки української книговидавничої галузі, кіновиробництва.

"Ми звертаємося з проханням серйозно проаналізувати ці ризики й разом із культурною спільнотою, Комітетом з питань гуманітарної та інформаційної політики Верховної Ради України зробити все можливе для їхньої мінімізації", - наголошують автори звернення.

Передусім, представники культурних інстутицій пропонують переспрямувати видатки розвитку, передбачені на культуру або інші цілі в межах бюджетів головних розпорядників, що управляють інституціями культури, на поточну інституційну підтримку.


Зазначимо, що Комітет Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики закликав Мінфін не скорочувати фінансування діяльності Міністерства культури, молоді та спорту до проведення політичних консультацій.

За інформацією парламентаріїв, Мінфін пропонуватиме скоротити фінансування Держкіно (750 млн грн), Українського культурного фонду (500 млн грн), Інституту книги (150 млн грн), туризму (240 млн грн), а також витрат на програму "зшивання країни", реставраційні роботи по захисту історико-культурної спадщини, програм інформполітики – на суму понад 500 млн грн.


У свою чергу, голова Комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики Олександр Ткаченко написав у Facebook: "Сильна економіка неможлива без розвиненої культурної галузі, натомість масштабне урізання видатків на культурні проєкти зведе нанівець зусилля, витрачені за останні роки на розвиток цієї сфери".

Президент-невдаха. Яка з нього користь?

Президент-невдаха найкраще гострить лезо сокири демократії. Президент-невдаха – це тест на дурнєопірність суспільства, а також – краш-тест для держави. Виявляється, невдахи страшенно корисні для народовладдя.

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.