У Польщі засудили до в'язниці трьох праворадикалів за підпал угорського центру в Ужгороді. ВІДЕО

У Кракові суд засудив трьох польських правих активістів до тюремного увʼязнення за спробу підпалити у лютому 2018 року угорський культурний центр в Ужгороді.

Про це повідомляє пресслужба СБУ і польська Gazeta Krakowska.

Угорський центр в Ужгороді, 4 лютого 2018 р.
Угорський центр в Ужгороді, 4 лютого 2018 р.

Організатора підпалу, 29-річного Міхала Прокоповича засудили до 3 років вʼязниці. Виконавці підпалу Адріан Марглевський і Томаш Шимковяк, які були повʼязані з парамілітарною організацією "Стрілець" (підтримує російську політику), отримали 2 та 1 рік відповідно. Усі троє також повинні сплатити штрафи та відшкодувати збитки, які завдала пожежа.

Прокуратура вимагала для Прокоповича 4,5 року увʼязнення. Обвинувачі наполягали на тому, що діяльність підсудних була спрямована на "підрив української політичної системи і поглиблення національних міжусобиць між українцями й угорцями". Прокурори вважають, що праворадикали діяли в інтересах Росії, а тому злочин носить терористичний характер.

Звʼязки Прокоповича з Росією доводить той факт, що він входить до прокремлівської партії Zmiana ("Зміна"), лідер якої Матеуш Піскорський був звинувачений у шпигунстві на користь російської розвідки. Прокопович також входить до складу неонацистської організації Falanga ("Фаланга").

На суді Прокопович стверджував, що підпал йому замовив німецький журналіст Мануель Охсенрайтер — редактор правого журналу Zuerst!, який часто виступав у російських державних ЗМІ, висловлюючи підтримку бойовикам "ДНР" і "ЛНР".

Нагадуємо, що вночі 4 лютого 2018 року у вікно угорського культурного центру кинули пляшку із запальною сумішшю, яка не загорілася. Через кілька годин у розбите вікно будівлі засунули просочену бензином куртку, яку і підпалили. Жертв не було.

За даними слідства, за день до підпалу, 3 лютого 2018 року, двоє подільників Прокоповича вʼїхали в Україну з боку Словаччини, отримавши від нього гроші і план вчинення підпалу.

Нападників відстежили через відеокамери спостереження українські правоохоронці. Матеріали були передані до Генпрокуратури Польщі, після чого польські поліцейські затримали зловмисників.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.