У Польщі засудили до в'язниці трьох праворадикалів за підпал угорського центру в Ужгороді. ВІДЕО

У Кракові суд засудив трьох польських правих активістів до тюремного увʼязнення за спробу підпалити у лютому 2018 року угорський культурний центр в Ужгороді.

Про це повідомляє пресслужба СБУ і польська Gazeta Krakowska.

Угорський центр в Ужгороді, 4 лютого 2018 р.
Угорський центр в Ужгороді, 4 лютого 2018 р.

Організатора підпалу, 29-річного Міхала Прокоповича засудили до 3 років вʼязниці. Виконавці підпалу Адріан Марглевський і Томаш Шимковяк, які були повʼязані з парамілітарною організацією "Стрілець" (підтримує російську політику), отримали 2 та 1 рік відповідно. Усі троє також повинні сплатити штрафи та відшкодувати збитки, які завдала пожежа.

Прокуратура вимагала для Прокоповича 4,5 року увʼязнення. Обвинувачі наполягали на тому, що діяльність підсудних була спрямована на "підрив української політичної системи і поглиблення національних міжусобиць між українцями й угорцями". Прокурори вважають, що праворадикали діяли в інтересах Росії, а тому злочин носить терористичний характер.

Звʼязки Прокоповича з Росією доводить той факт, що він входить до прокремлівської партії Zmiana ("Зміна"), лідер якої Матеуш Піскорський був звинувачений у шпигунстві на користь російської розвідки. Прокопович також входить до складу неонацистської організації Falanga ("Фаланга").

На суді Прокопович стверджував, що підпал йому замовив німецький журналіст Мануель Охсенрайтер — редактор правого журналу Zuerst!, який часто виступав у російських державних ЗМІ, висловлюючи підтримку бойовикам "ДНР" і "ЛНР".

Нагадуємо, що вночі 4 лютого 2018 року у вікно угорського культурного центру кинули пляшку із запальною сумішшю, яка не загорілася. Через кілька годин у розбите вікно будівлі засунули просочену бензином куртку, яку і підпалили. Жертв не було.

За даними слідства, за день до підпалу, 3 лютого 2018 року, двоє подільників Прокоповича вʼїхали в Україну з боку Словаччини, отримавши від нього гроші і план вчинення підпалу.

Нападників відстежили через відеокамери спостереження українські правоохоронці. Матеріали були передані до Генпрокуратури Польщі, після чого польські поліцейські затримали зловмисників.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.