Велику китайську стіну знову відкрили для відвідувачів

Знаменита ділянка Великої китайської стіни Бадалін у Пекіні частково відкрилася у вівторок за більше ніж два місяці з моменту її закриття через спалах епідемії коронавірусу нового типу.

Про це повідомляє Сіньхуа.

 

"Мальовничий район буде відкритий з 09:00 до 16:00, а щоденну кількість відвідувачів буде обмежено до 19,5 тис. осіб. Станом на 14:00 вівторка загалом 892 людини пройшли онлайн-реєстрацію на відвідання пам'ятки", - йдеться у повідомленні.

Відвідувачам необхідно заздалегідь забронювати квитки на офіційному сайті або через Wechat, а також зареєструватися в спеціальному мінідодатку для отримання коду здоров'я. Крім того, при вході на об'єкт треба пройти перевірку температури тіла.

Для запобігання скупченню людей був розроблений маршрут екскурсій одностороннього циклу. Канатна дорога, Музей Великої китайської стіни, стара Велика стіна і деякі інші ділянки залишаться поки що закритими.


ДОВІДКА. Бадалін, розташований у пекінському районі Яньцин майже за 60 км на північний захід від центру китайської столиці, став першою ділянкою, що відкрилася для туристів, і найпопулярнішим напрямком для відвідання Великої китайської стіни. У 2018 році її відвідали понад 9,9 млн осіб.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.