75% росіян вважають радянську епоху найкращою за історію країни. ОПИТУВАННЯ

Три чверті росіян (75 відсотків) вважають радянську епоху найкращою за історію країни, 18 відсотків не згодні з цією думкою.

Про це свідчать дані опитування "Левада-центру", повідомляє Радіо Свобода.

 
ФОТО: AFP

Словосполучення "радянська епоха" частіше асоціюється в опитаних зі стабільністю і впевненістю в майбутньому (16 відсотків відповідей), хорошим життям в країні (15 відсотків) і особистим життям – дитинством, юністю, батьками (11 відсотків).

Негативні оцінки виникають набагато рідше: про дефіцит, черги і талонах згадують 4 відсотки опитаних, про залізну завісу, застої і репресії – по одному відсотку.

65 відсотків росіян шкодують про розпад СРСР, стільки ж вважають, що його можна було уникнути. 26 відсотків опитаних висловили протилежну думку з обох питань.

При цьому половина тих, хто жалкує про розпад СРСР говорять, що вони засмучені втратою почуття приналежності до "великої держави", 49 відсотків шкодують про руйнування єдиної економічної системи, більше третини – про зростання взаємної недовіри.

Однак "повернутися на шлях, яким рухався Радянський Союз" хочуть лише трохи більше чверті росіян (28 відсотків). Більше половини опитаних (58 відсотків) виступають за "власний, особливий шлях" розвитку країни, а кожен десятий вважає, що Росії слід орієнтуватися на європейський варіант.


Водночас, за даними соціологічної групи "Рейтинг" станом на 2018 рік лише третина мешканців України жалкували про розпад у 1991 році Радянського Союзу. При цьому 55% респондентів не мали ностальгії за СРСР. Найбільше тих, хто сумував за минулим, в областях півдня та сходу, найменше – на заході.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.