Портнов через суд "заморозив" відзначення річниць кількох героїв ОУН та УПА

Окружний адмінсуд Києва задовольнив позов ексглави адміністрації Януковича Андрія Портнова і призупинив рішення Київської міськради про відзначення у 2020 році річниць кількох видатних діячів Української повстанської армії і Організації українських націоналістів.

Про це повідомляє Українська правда із посиланням на сайт ОАСК.

 

Згідно з повідомленням, це рішення суду від 12 березня задовольняє заяву Портнова "про забезпечення позову".

Суд вважає обґрунтованою вимогу колишнього глави АП про зупинення дії рішення КМР від 27 лютого, "зважаючи на наявні ознаки очевидної його протиправності, у зв'язку з порушенням Київською міською радою процедури розробки та прийняття оскаржуваного рішення".

Зокрема, суд зупинив відзначення у Києві у 2020 році пам'ятних дат та ювілеїв наступних особистостей:


130 років з часу народження Івана Полтавця-Остряниці, військового діяча, полковника Армії Української Держави;

6 лютого – 100 років з дня народження Василя Левковича, військового діяча, полковника УПА;

20 лютого – 115 років з дня народження Уласа Самчука, письменника публіциста, журналіста;

24 лютого – 110 років з дня народження Василя Сидора, військового та політичного діяча, полковника УПА;

5 травня – 120 років з дня народження Володимира Кубійовича, вченого, історика географа, енциклопедиста, громадського та політичного діяча, організатора та головного редактора "Енциклопедії українознавства";

12 листопада – 100 років з дня народження Василя Галаси, політичного та військового діяча, полковника УПА;

12 грудня – 130 років з дня народження Андрій Мельника, політичного та військового діяча, голови Проводу Організації українських націоналістів.


"В ухвалі суду зазначено, що в даному випадку застосування заходів забезпечення адміністративного позову спрямоване виключно на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті заявлених вимог, встановлення їх обґрунтованості".

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.