Фортеця в Кам'янці дивуватиме туристів новим підсвічуванням. ФОТО

Кам'янець-Подільська фортеця в туристичному сезоні-2020 отримає нову концепцію підсвічування, зокрема, стіни Старого замку сяятимуть виключно відтінками білого.

Про це повідомила пресслужба Кам'янець-Подільського державного історичного музею-заповідника, передає Укрінформ.

 

"До початку туристичного сезону музей планує оновити освітлення Старого замку. Модернізація передбачає відсутність кольорів, лише різні відтінки білого.

Підсвічуватиметься також каньйон і вперше – південний бік замку. При цьому буде використаний зовсім інший, енергоефективний тип прожекторів. Результатом стане зменшення споживання електроенергії вчетверо", – йдеться в повідомленні.

 

Світильники планують розмістити як на елементах, що вже є, наприклад, опорах мереж вуличного освітлення, так і на нових стійках, не порушуючи культурного шару та цілісності споруд музею.

Рекомендації щодо освітлення музей отримав від польських колег та співробітників Національного інституту культурної спадщини Польщі.

 

Розробленням проєкту займається вінницька компанія, яка працює на ринку України вже 20 років і єдина має досвід у підсвічуванні таких масштабних об'єктів.

Вартість проєкту становить 300 тисяч гривень. Цю суму сплатить музей.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.