Японські замки запропонують туристам ночівлю

Два замки в Японії цьогоріч вперше відкриють свої двері для мандрівників, які в них зможуть провести ніч по-королівськи.

Як пише Lonely Planet, починаючи з квітня, туристи зможуть заночувати в замку Одзу. На гостей чекають кімнати в центральній чотириповерховій вежі, традиційний вітальний салют зі зброї, танцювальна вистава й "обід феодала".

 
Фото: JNTO

Замок Одзу був побудований у XIV столітті, а 2004 року відновлений з використанням традиційних матеріалів і методів. Історична споруда розташована лише за кілька хвилин ходьби від Старого міста Одзу – дивовижного лабіринту провулків і стародавніх будинків періодів Едо (1603 - 1867 рр.) і Мейдзі (1868 - 1912 рр.).

А в липні 2020 року охочі зможуть забронювати проживання в замку Хірадо. Втім, оригінальна будівля замку, побудованого в XVI столітті не збереглася до наших днів. Зараз на її місці стоїть п'ятиповерхова реконструкція з безліччю традиційних деталей.

 
Фото: JNTO

Як зазначили в Японській національній туристичній організації (JNTO), такою акцією вони хочуть "дати змогу гостям отримати автентичні враження про Японію".

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.