Японські замки запропонують туристам ночівлю

Два замки в Японії цьогоріч вперше відкриють свої двері для мандрівників, які в них зможуть провести ніч по-королівськи.

Як пише Lonely Planet, починаючи з квітня, туристи зможуть заночувати в замку Одзу. На гостей чекають кімнати в центральній чотириповерховій вежі, традиційний вітальний салют зі зброї, танцювальна вистава й "обід феодала".

 
Фото: JNTO

Замок Одзу був побудований у XIV столітті, а 2004 року відновлений з використанням традиційних матеріалів і методів. Історична споруда розташована лише за кілька хвилин ходьби від Старого міста Одзу – дивовижного лабіринту провулків і стародавніх будинків періодів Едо (1603 - 1867 рр.) і Мейдзі (1868 - 1912 рр.).

А в липні 2020 року охочі зможуть забронювати проживання в замку Хірадо. Втім, оригінальна будівля замку, побудованого в XVI столітті не збереглася до наших днів. Зараз на її місці стоїть п'ятиповерхова реконструкція з безліччю традиційних деталей.

 
Фото: JNTO

Як зазначили в Японській національній туристичній організації (JNTO), такою акцією вони хочуть "дати змогу гостям отримати автентичні враження про Японію".

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.