АНОНС: Студентський Євромайдан у регіонах: Харків – Запоріжжя – Одеса

Національний музей Революції Гідності запрошує на дискусію за участі відомих координаторів Майдану з Харкова, Одеси та Запоріжжя згадати разом, як усе починалося і тривало.

Цей проєкт – зустрічі із представниками спільнот Майдану – Музей розпочав наприкінці листопада 2019 року. Його мета задокументувати свідчення учасників. Це допоможе науковцям у їхніх дослідженнях різних аспектів Революції Гідності.

Перша зустріч, організована Музеєм, відбулася зі студентами вишів Києва, які у 2013-2014 роках відвідували страйки на головній площі країни попри університетські заняття та заборони, повідомляють організатори.

 

Революція Гідності брала свій початок не лише на майдані Незалежності у Києві, але й на площах Харкова, Одеси та Запоріжжя.

Протести стали причиною підпалів автомобілів одеських активістів, розгону, побиття і затримання протестувальників у Запоріжжі. Перейменування проспекту Леніна у Харкові вилилося в акцію-перфоменс "Спасибі дідусеві Леннону за наше щасливе дитинство".


Цього разу учасниками дискусії будуть:

Віталій Устименко, голова одеського осередку Всеукраїнської організації "Автомайдан", співкоординатор одеської самооборони Майдану, учасник Революції Гідності як студент Одеського національного університету імені І.І.Мечникова, нині політолог.

Вадим Поздняков, учасник Революції Гідності як студент Харківського торговельно-економічного інституту КНТЕУ, співзасновник порталу "Декомунізація. Україна", нині громадський діяч, працює у сфері SMM.

Ярослав Храпський, учасник Революції Гідності як студент Запорізького національного університету, нині директор Комунального закладу Київської обласної ради "Пластовий вишкільний центр".


Дискусійні питання:

• Чому вийшли на протести

• Бути лідером страйку

• Як Євромайдан у регіонах переріс в Революцію Гідності

• Географія Студентського Євромайдану

• Особисті історії про Майдан

• Як Революція Гідності вплинула на професію


Модерує Ольга Сало – співробітниця Національного музею Революції Гідності, учасниця громадського сектору Євромайдану.


Під час зустрічі демонструватимуть архівні фото та відео зі Студентського Майдану.


Час: 5 лютого, середа, 18:30


Місце: Інформаційно-виставковий центр Музею Майдану, Другий поверх Будинку профспілок, майдан Незалежності, 18/2


Вхід вільний. Реєстрація обов'язкова за посиланням

Онлайн-трансляцію дискусії дивіться на Facebook-сторінці Інформаційно-виставкового центру Музею Майдану.

Президент-невдаха. Яка з нього користь?

Президент-невдаха найкраще гострить лезо сокири демократії. Президент-невдаха – це тест на дурнєопірність суспільства, а також – краш-тест для держави. Виявляється, невдахи страшенно корисні для народовладдя.

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.