АНОНС: Студентський Євромайдан у регіонах: Харків – Запоріжжя – Одеса

Національний музей Революції Гідності запрошує на дискусію за участі відомих координаторів Майдану з Харкова, Одеси та Запоріжжя згадати разом, як усе починалося і тривало.

Цей проєкт – зустрічі із представниками спільнот Майдану – Музей розпочав наприкінці листопада 2019 року. Його мета задокументувати свідчення учасників. Це допоможе науковцям у їхніх дослідженнях різних аспектів Революції Гідності.

Перша зустріч, організована Музеєм, відбулася зі студентами вишів Києва, які у 2013-2014 роках відвідували страйки на головній площі країни попри університетські заняття та заборони, повідомляють організатори.

 

Революція Гідності брала свій початок не лише на майдані Незалежності у Києві, але й на площах Харкова, Одеси та Запоріжжя.

Протести стали причиною підпалів автомобілів одеських активістів, розгону, побиття і затримання протестувальників у Запоріжжі. Перейменування проспекту Леніна у Харкові вилилося в акцію-перфоменс "Спасибі дідусеві Леннону за наше щасливе дитинство".


Цього разу учасниками дискусії будуть:

Віталій Устименко, голова одеського осередку Всеукраїнської організації "Автомайдан", співкоординатор одеської самооборони Майдану, учасник Революції Гідності як студент Одеського національного університету імені І.І.Мечникова, нині політолог.

Вадим Поздняков, учасник Революції Гідності як студент Харківського торговельно-економічного інституту КНТЕУ, співзасновник порталу "Декомунізація. Україна", нині громадський діяч, працює у сфері SMM.

Ярослав Храпський, учасник Революції Гідності як студент Запорізького національного університету, нині директор Комунального закладу Київської обласної ради "Пластовий вишкільний центр".


Дискусійні питання:

• Чому вийшли на протести

• Бути лідером страйку

• Як Євромайдан у регіонах переріс в Революцію Гідності

• Географія Студентського Євромайдану

• Особисті історії про Майдан

• Як Революція Гідності вплинула на професію


Модерує Ольга Сало – співробітниця Національного музею Революції Гідності, учасниця громадського сектору Євромайдану.


Під час зустрічі демонструватимуть архівні фото та відео зі Студентського Майдану.


Час: 5 лютого, середа, 18:30


Місце: Інформаційно-виставковий центр Музею Майдану, Другий поверх Будинку профспілок, майдан Незалежності, 18/2


Вхід вільний. Реєстрація обов'язкова за посиланням

Онлайн-трансляцію дискусії дивіться на Facebook-сторінці Інформаційно-виставкового центру Музею Майдану.

Генерал-хорунжий Юрко Тютюнник. «Народження моє припало на самісінький Великдень…»

На Великдень, 20 квітня 1891 року народився майбутній член Центральної Ради, український військовий діяч, повстанський отаман, командувач Другим зимовим походом генерал-хорунжий Армії УНР Юрко Тютюнник. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України зберігаються унікальні документи про його життя і діяльність, особисте листування, рукопис книги "Зимовий похід 1919–1920 рр.", а також світлини, які досі ще не публікувалися.

Чому «Пушкіни» в публічному просторі - це ворожа російська пропаганда

Оспівував загарбницькі війни Російської імперії і брав у них участь. Виправдовував воєнні злочини російської армії. Заперечував право українського, польського, народів Балтії на державність. Паплюжив гетьмана Івана Мазепу. Його ім'я нині ворог використовує як ідеологічну зброю: "Херсон — полуденный край России",— банер з цією цитатою розвішували на біл-бордах росіяни під час окупації Херсону. Мова піде про одного із найвідоміших ідейно-культурних маркерів російського імперіалізму — письменника Алєксандра Пушкіна.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!

Степан Скрипник. Хорунжий Армії УНР, депутат, патріарх

У 1940–1980-х роках резидентури кдб срср у Канаді і США широко практикували оперативні заходи з компрометації через так звану прогресивну пресу визначних українських діячів, які активно боролися за духовне і національне відродження. Одна з таких операцій була спрямована проти тодішнього митрополита Української православної церкви Канади, а невдовзі – УПЦ США, у майбутньому – Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Мстислава.