АНОНС: Презентація книги «Польська солідарність з Майданом»

У Києві відбудеться презентацію книги «Польська солідарність з Майданом». Ця книга певною мірою продовжує книги «Майдан. Свідчення» та «Майдан. Свідчення: Допомога постраждалим. Міжнародна солідарність».

Про це повідомляю організатори у Facebook.

 

У ній ідеться про ставлення Польщі й поляків до української Революції Гідності 2013–2014 років. Жодна країна не продемонструвала такої підтримки Революції Гідності на всіх рівнях: державної влади, територіальних громад воєводств і міст, громадських організацій, приватних осіб і компаній, як Польща.

Про мотиви такого ставлення до Майдану, про характер допомоги – дипломатична підтримка, громадянська солідарність, гуманітарна допомога, лікування в Польщі поранених майданівців, підтримка сімей загиблих – розповідають люди різних поколінь, політичних переконань і занять: дипломати, бізнесмени, журналісти, урядовці, представники українських громад у Польщі, волонтери, громадські діячі й активісти, священники, медики.

Видання містить різноманітні матеріали: статті, уривки з книг, записи свідчень, тексти, спеціально написані для цієї книги. Як результат, постає стереоскопічна картина ставлення Польщі і поляків до Майдану.


Час: 27 лютого, четвер, 19:00.


Місце: приміщення Інформаційно-виставкового центру Музею Майдану, Київ, Майдан Незалежності, 2, Будинок профспілок, 2-й поверх.


Обов'язкова реєстрація на участь в події за посиланням.


Онлайн-трансляцію презентації книги можна буде подивитися на Facebook-сторінці Інформаційно-виставковий центр Музею Майдану.


Один із розділів книги – це "Дев'ятнадцать репортажів із повсталого Києва" (Репортажі з "Газети Виборчої" ("Gazeta Wyborcza"), грудень 2013 – лютий 2014). "Історична правда" опублікувала кілька цих репортажів за лютий 2014 року.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.