АНОНС: Презентація книги «Польська солідарність з Майданом»

У Києві відбудеться презентацію книги «Польська солідарність з Майданом». Ця книга певною мірою продовжує книги «Майдан. Свідчення» та «Майдан. Свідчення: Допомога постраждалим. Міжнародна солідарність».

Про це повідомляю організатори у Facebook.

 

У ній ідеться про ставлення Польщі й поляків до української Революції Гідності 2013–2014 років. Жодна країна не продемонструвала такої підтримки Революції Гідності на всіх рівнях: державної влади, територіальних громад воєводств і міст, громадських організацій, приватних осіб і компаній, як Польща.

Про мотиви такого ставлення до Майдану, про характер допомоги – дипломатична підтримка, громадянська солідарність, гуманітарна допомога, лікування в Польщі поранених майданівців, підтримка сімей загиблих – розповідають люди різних поколінь, політичних переконань і занять: дипломати, бізнесмени, журналісти, урядовці, представники українських громад у Польщі, волонтери, громадські діячі й активісти, священники, медики.

Видання містить різноманітні матеріали: статті, уривки з книг, записи свідчень, тексти, спеціально написані для цієї книги. Як результат, постає стереоскопічна картина ставлення Польщі і поляків до Майдану.


Час: 27 лютого, четвер, 19:00.


Місце: приміщення Інформаційно-виставкового центру Музею Майдану, Київ, Майдан Незалежності, 2, Будинок профспілок, 2-й поверх.


Обов'язкова реєстрація на участь в події за посиланням.


Онлайн-трансляцію презентації книги можна буде подивитися на Facebook-сторінці Інформаційно-виставковий центр Музею Майдану.


Один із розділів книги – це "Дев'ятнадцать репортажів із повсталого Києва" (Репортажі з "Газети Виборчої" ("Gazeta Wyborcza"), грудень 2013 – лютий 2014). "Історична правда" опублікувала кілька цих репортажів за лютий 2014 року.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.