Іноземні гості параду 9 травня мають пам'ятати, що Росія їх використовує — Дробович

Урочисті заходи в Москві на честь 75-річчя перемоги стануть політичною пасткою для державних лідерів і офіційних делегацій країн, які погодяться взяти в них участь.

Таку думку висловив голова Українського інституту національної пам'яті Антон Дробович, відповідаючи на запитання кореспондента Укрінформу щодо можливої участі в них української делегації.

 

"Росія, яка є країною-агресором, яка порушила міжнародне право, має не тільки низку злочинів за собою, а ще й дуже ганебну практику інструменталізації історії.

Тобто використання історичних подій і фактів задля досягнення політичної мети. І військовий парад в Росії на Червоній площі цього року теж буде інструментом для досягнення політичних цілей, а не для вшанування пам'яті жертв Другої світової війни і не для чесного висвітлення даних", - підкреслив Дробович.

За його словами, відповідно всі, хто захочуть взяти участь у цих заходах, які навіть експертне середовище інакше як "побєдобєсіє" не називає, повинні рахуватися з тим, що вони стануть інструментом російської агресивної політики.

"І це стосується не тільки України, а й будь-яких лідерів держав Європи, Сполучених Штатів Америки, Азії... Будь-хто, хто погоджується брати участь у параді, має бути свідомий того, що з максимально високою імовірністю це буде використано Росією для своїх імперіалістських, загарбницьких цілей або виправдань злочинів Другої світової війни.

Така позиція не тільки Інституту національної пам'яті, а й загальний консенсус адекватних науковців і в Україні, і у світі", - сказав голова УІНП.

Він додав, що це очевидні ризики, і з ними треба рахуватися.

"Фактично це політична пастка для всіх, хто буде навіть помишляти брати участь у параді. А ми, до речі, маємо сказати, що багато європейських лідерів або делегацій планують брати участь у цих заходах.

Український інститут національної пам'яті застерігає, що це буде використано Росією з політичною метою", - ще раз наголосив Дробович.


Нагадуємо, що у фракції "Опозиційна платформа – За життя" запропонували сформувати делегацію Верховної Ради для участі в параді 9 травня в Москві.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.

Перед відходом у вічність. До 60-ї річниці смерті Андрія Мельника

Остання зустріч з полковником відбулася у неділю 1 листопада 1964 року. Маковецький увійшов до кімнати, де лежав Андрій Мельник, а біля нього сиділа дружина Софія. У сусідній кімнаті перебували лікар і медсестра готові надати хворому допомогу на кожен його поклик. Стан хворого гіршав з кожною хвилиною.

Пожежа. Уривок із книжки Максима Беспалова "У пошуках Єви"

Випадково натрапивши на могилу Єви та Марії Ориняк у пенсильванських лісах, Максим Беспалов прийшов до головного пошуку свого життя — історії власної родини. Автор пише про еміграцію, епідемію та війну. Про те, як понад 100 років тому карпатські бойки ставали шахтарями в далекій Централії та помирали там від силікозу. Як під час Першої світової мобілізовані до австрійської армії галичани мали зв’язок з Америкою, проте не мали його з родичами по інший бік Карпат.