АНОНС: Презентація книги «Щоденник добровольця батальйону “Донбас”»

У Львові відбудеться презентація книги Ігоря Михайлишина - “Піаніста” - "Танець Смерті. Щоденник добровольця батальйону “Донбас” та зустріч з автором.

Про це повідомляє Благодійний фонд Карітас.

 

Ігор Михайлишин — доброволець, піаніст, юрист. Музикант, учасник Революції Гідності на Майдані. До лав добровольчого батальйону "Донбас" НГУ потрапив у червні 2014 року. Взяв позивний "Піаніст".

У серпні 2014 року опинився в гущі Іловайського котла у протистоянні зі збройними силами РФ. Після запеклих боїв потрапив в полон де провів 119 днів. Після звільнення вступив до лав ЗСУ у складі батальйону "Донбас-Україна".

Після закінчення військового контракту здобуває професійну музичну освіту в Київському інституті музики імені Р. Глієра.

Історія українського хлопця, не професійного військового, але воїна по духу, який пережив чимало важких, бурхливих та трагічних подій – Майдан, війна, Іловайський котел, загибель побратимів, полон.

Та не дивлячись на це, не здався, не зламався, вистояв, дійшов до кінця, не втратив віри, надії та любові, не втратив почуття краси, яку передає через музику. Ігор у своїй книзі ділиться не тільки буремними історіями пережитого, а й емоційними переживаннями, думками, роздумами, страхами та надіями.


Час: 20 лютого, четвер, 18:30


Місце: Реколекційно-відпочинковий центр "Світлиця", м. Брюховичі, вул. Широка, 4


Участь в даному заході є безкоштовна за умови реєстрації.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.