На протиаварійні роботи в Хотинській фортеці виділили 8,5 мільйонів гривень

Хотинській фортеці, що в Чернівецькій області, Міністерство культури, молоді та спорту виділило 8,5 мільйонів гривень на завершення першочергових протиаварійних робіт.

Про це кореспонденту Укрінформу розповіла директорка Державного історико-культурного заповідника "Хотинська фортеця" Єлизавета Буйновська.

 

"Документацію на протиаварійні роботи не лише у самому замку, а й на шести об'єктах заповідника, розробили ще минулого року. І загальна вартість цих робіть складала 12,5 мільйонів гривень.

Минулого року ми розпочали роботи на деяких об'єктах і використали близько 3,5 мільйонів гривень власних надходжень на протиаварійні та так звані консерваційні роботи.

Наразі залишилися ще три об'єкти, які потребують цих першочергових протиаварійних робіт – це стіна замку й дві башти нової фортеці турецької. Тому Міністерство культури, молоді та спорту виділило нам ще 8,5 мільйонів гривень на завершення цих робіт", – повідомила Буйновська.

За словами директорки заповідника, ці гроші планують витратити не лише на самі ремонтні роботи, а й на запровадження ефективної системи моніторингу стану головних об'єктів Хотинської фортеці.

"Навіть коли ми зробимо ці протиаварійні роботи з укріплення стін замку, все одно залишатиметься невивченим питання самої скелі під замком. Адже стіни постійно в русі, і тому в нас влаштований моніторинг.

Є різні датчики – й нахилу, й осідання. Цього року встановимо також датчики тахеометру – й все це буде виведено на систему моніторингу, на наші екрани комп'ютерів. І ми будемо чітко бачити, які саме процеси відбуваються у фортеці", – додала директорка.

Крім того, за виділені кошти проведуть так зване ін'єктування тріщин у стінах замку.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.