На протиаварійні роботи в Хотинській фортеці виділили 8,5 мільйонів гривень

Хотинській фортеці, що в Чернівецькій області, Міністерство культури, молоді та спорту виділило 8,5 мільйонів гривень на завершення першочергових протиаварійних робіт.

Про це кореспонденту Укрінформу розповіла директорка Державного історико-культурного заповідника "Хотинська фортеця" Єлизавета Буйновська.

 

"Документацію на протиаварійні роботи не лише у самому замку, а й на шести об'єктах заповідника, розробили ще минулого року. І загальна вартість цих робіть складала 12,5 мільйонів гривень.

Минулого року ми розпочали роботи на деяких об'єктах і використали близько 3,5 мільйонів гривень власних надходжень на протиаварійні та так звані консерваційні роботи.

Наразі залишилися ще три об'єкти, які потребують цих першочергових протиаварійних робіт – це стіна замку й дві башти нової фортеці турецької. Тому Міністерство культури, молоді та спорту виділило нам ще 8,5 мільйонів гривень на завершення цих робіт", – повідомила Буйновська.

За словами директорки заповідника, ці гроші планують витратити не лише на самі ремонтні роботи, а й на запровадження ефективної системи моніторингу стану головних об'єктів Хотинської фортеці.

"Навіть коли ми зробимо ці протиаварійні роботи з укріплення стін замку, все одно залишатиметься невивченим питання самої скелі під замком. Адже стіни постійно в русі, і тому в нас влаштований моніторинг.

Є різні датчики – й нахилу, й осідання. Цього року встановимо також датчики тахеометру – й все це буде виведено на систему моніторингу, на наші екрани комп'ютерів. І ми будемо чітко бачити, які саме процеси відбуваються у фортеці", – додала директорка.

Крім того, за виділені кошти проведуть так зване ін'єктування тріщин у стінах замку.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.