АНОНС: У Києві презентують графічну новелу «Історія з Майдану. Епізод І»

Мальоване видання “Історія з Майдану. Епізод І” – перша українська графічна новела про Революцію Гідності.

Про це повідомляє Національний музей Революції Гідності.

 

Це спільна робота Національного музею Революції Гідності, громадської організації "Світарта", творчої групи авторів: Богдана Солов'яна (сценарій, тексти), Микити Губського і Рейхани Аксу (художники).

У графічній прозі відтворено оригінальні локації, реконструйовано хронологію та основні події Євромайдану. Події комікса відбуваються у Києві.

Новела знайомить читача з особистою історією молодої Слави – тусовщиці, яка змінює свій життєвий курс і стає учасницею протесту – рішучою Мирославою. На тлі українських реалій 2014 року показано, як несправедливість навколо може підштовхнути до несподіваних та часом героїчних вчинків.

При підготовці коміксу художники вивчали фотоархів Національного музею Революції Гідності, робили замальовки на майдані Незалежності та алеї Героїв Небесної Сотні.

Презентація відбудеться за участі творчої команди книжки коміксу.

Перший наклад буде поширюватися безкоштовно: по бібліотеках, школах, молодіжних організаціях. Творча команда планує працювати над продовженням графічної новели.


Час: 17 лютого, понеділок. 18.30


Місце: Інформаційно-виставковий центр Музею Майдану, Майдан Незалежності, 18/2


Вхід вільний. Обов'язкова реєстрація за посиланням.


Онлайн-трансляцію заходу дивіться на Facebook-сторінці Інформаційно-виставкового центру Музею Майдану.


Контакт: +38 098 66 11 833, press@maidanmuseum.org

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.

Перед відходом у вічність. До 60-ї річниці смерті Андрія Мельника

Остання зустріч з полковником відбулася у неділю 1 листопада 1964 року. Маковецький увійшов до кімнати, де лежав Андрій Мельник, а біля нього сиділа дружина Софія. У сусідній кімнаті перебували лікар і медсестра готові надати хворому допомогу на кожен його поклик. Стан хворого гіршав з кожною хвилиною.

Пожежа. Уривок із книжки Максима Беспалова "У пошуках Єви"

Випадково натрапивши на могилу Єви та Марії Ориняк у пенсильванських лісах, Максим Беспалов прийшов до головного пошуку свого життя — історії власної родини. Автор пише про еміграцію, епідемію та війну. Про те, як понад 100 років тому карпатські бойки ставали шахтарями в далекій Централії та помирали там від силікозу. Як під час Першої світової мобілізовані до австрійської армії галичани мали зв’язок з Америкою, проте не мали його з родичами по інший бік Карпат.