АНОНС: У Києві відбудеться презентація книжки про загиблого в АТО майданівця Антона Цедіка

“Антон “Еней” Цедік – правдива Душа в пошуках Істини” – це збірка спогадів батьків, друзів, наставників, учителів і побратимів про непересічного патріота і подвижника.

Про це повідомляє Національний музей Революції Гідності.

 

Антон Цедік із позивним "Еней" народився у Полтаві, здобув економічну й історичну освіти. Був учасником Революції Гідності в Києві та Полтаві.

"Ідея написати книгу про Антона Цедіка виникла у директора нашої гімназії Олени Голтвяниці. Вона познайомила мене з його сім'єю. На той час ми мали спогади батьків, однокласників, друзів, побратимів, родичів Антона.

Мама Антона принесла мені його записник із номерами людей, яких знав Антон. Ми намагалися зв'язатися з кожним. Здається, моя електронна адреса розійшлась по всій Україні, бо кожного вечора мені надходили листи – теплі, щирі спогади про Антона," – пригадує упорядниця книжки Олена Стоцька.

2019 року це видання на конкурсі "Краща книга Полтавщини" посіло ІІ-е місце у номінації "Краще прозаїчне видання".

"18 лютого цілу ніч він разом з іншими побратимами відбивав атаки спецназу та внутрішніх військ. Їм дісталася найважча ділянка оборони – під стелою Незалежності. Згори – з "Глобуса" – "беркутівці" жбурляли вниз гранати та пляшки із запалювальною сумішшю, а далі поливали водою.

Антон розповідав, що коли займалися штани, він біг гасити їх до брандспойтів, а після тієї ночі він викинув щойно куплені берці", – йдеться у книзі зі спогадами про героя.

Із початком російської збройної агресії проти України Антон Цедік пішов у добровольчий батальйон "Дніпро". Згодом воював у "Донбасі". Був учасником звільнення населених пунктів Бахмут, Лисичанськ, Попасна.

Ольга Цедік пригадує останню розмову з сином. Антон, якому було 27 років, з'явився у сюжеті на одному з центральних телеканалів, де разом зі своїми побратимами вітав українців із Днем Незалежності. А вже 29 серпня його не стало.

"28 серпня я востаннє говорила з Антоном по телефону. Це було о пів на десяту. Він зателефонував сам, сказав, що мають оголосити "тишу" й зв'язку деякий час не буде, щоб я не хвилювалася й не телефонувала йому доти, допоки він сам не вийде на зв'язок", – розповідає мама загиблого.


Видання презентуватимуть:

Олена Стоцька – авторка, одна з упорядниць книжки "Антон "Еней" Цедік – правдива Душа в пошуках Істини". Максим Горбонос – товариш Антона Цедіка.


Спогадами про Антона також ділитимуться його батьки, друг із часів Майдану – Олександр Костик (Кошиць), "Сварог" із батальйону "Азов" – Тарас Лелюх, Тарас Гапон "Тар" – виїздив разом із Цедіком з Іловайська, потрапив під обстріл в одному КРАЗі.

До розмови долучаться Роман Коваль – президент Історичного клубу "Холодний Яр", Сергій Василюк – лідер рок-гурту "Тінь Сонця", Анна Земко – головний редактор журналу "Слово Жінки", а також учасники Революції Гідності, бойові побратими та ветерани АТО, друзі та знайомі Антона Цедіка.


Час: 15 лютого, субота, 13.30


Місце: Інформаційно-виставковий центр Музею Майдану, Майдан Незалежності, 18/2


Контакт: +38 098 66 11 833, press@maidanmuseum.org


Вхід вільний.
Обов'язкова реєстрація за посиланням.


Онлайн-трансляцію дискусії дивіться на Facebook-сторінці Інформаційно-виставкового центру Музею Майдану.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.

Перед відходом у вічність. До 60-ї річниці смерті Андрія Мельника

Остання зустріч з полковником відбулася у неділю 1 листопада 1964 року. Маковецький увійшов до кімнати, де лежав Андрій Мельник, а біля нього сиділа дружина Софія. У сусідній кімнаті перебували лікар і медсестра готові надати хворому допомогу на кожен його поклик. Стан хворого гіршав з кожною хвилиною.

Пожежа. Уривок із книжки Максима Беспалова "У пошуках Єви"

Випадково натрапивши на могилу Єви та Марії Ориняк у пенсильванських лісах, Максим Беспалов прийшов до головного пошуку свого життя — історії власної родини. Автор пише про еміграцію, епідемію та війну. Про те, як понад 100 років тому карпатські бойки ставали шахтарями в далекій Централії та помирали там від силікозу. Як під час Першої світової мобілізовані до австрійської армії галичани мали зв’язок з Америкою, проте не мали його з родичами по інший бік Карпат.