У Тернополі презентували документальну книгу про архів УПА

Документальне видання про архів УПА, збережений у криївці в церкві села Кордишів на Тернопільщині, презентували у четвер в обласному центрі.

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

 
Фото: Тернопільська облрада

"До книги "Бандерівська скриня: архів УПА з криївки в Кордишеві на Шумщині" увійшли унікальні документи, які випадково у 2011 році були виявлені на горищі сільської церкви.

У старій скрині, своєрідному "сейфі", повстанці зберігали сотні архівних документів-свідчень боротьби воїнів УПА із німецькими окупантами та підрозділами НКВС.

Це – різноманітні накази, агітаційні матеріали, звернення, листівки, інструкції, датовані кінцем 40-х, початком 50-х років минулого століття", - розповів уродженець села, а нині – начальник обласного управління культури Григорій Шергей.

За його словами, минулого року коли продовжилися дослідження сакральної споруди у Кордишеві, було знайдено ще одну замасковану криївку.

В обох підпільних сховищах було виявлено зброю, набої, одяг та побутові предмети, якими користувалися українські повстанці.

У новій книзі подано матеріали, зібрані експедицією Тернопільського обласного центру охорони та наукових досліджень пам'яток культурної спадщини.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.