Львів не віддасть Росії прах розвідника Кузнєцова, "поки наші хлопці в полоні"

Влада Львова відмовилася розглядати питання про перепоховання праху розвідника, героя СРСР Миколи Кузнєцова – доки "Російська Федерація не верне наших полонених".

Про це повідомляє ВВС. Україна.

Могила Миколи Кузнєцова у Львові
Могила Миколи Кузнєцова у Львові

З проханням перепоховати Кузнєцова з Пагорбу Слави у Львові на Широкорєчєнський військово-меморіальний комплекс у російському Єкатеринбурзі звернулася племінниця Кузнєцова Маргарита Брюханова.

За словами Лілії Онищенко, начальниці управління охорони історичного середовища Львівської міської ради, питання про перепоховання винесли на розгляд міськради "на виконання рішення адміністративного суду, звернення Брюханової Маргарити Миколаївни — племінниці Кузнєцова та враховуючи рішення Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам'яті учасників антитерористичної операції, жертв війни та політичних репресій".

"Я розумію, що є рішення суду і ми зобов'язані це питання розглядати. Та його потрібно розглядати в рамках державної політики", - заявив мер Львова Андрій Садовий, якого цитує пресслужба Львівської міськради.

Він також наголосив: "Ми всі розуміємо, що триває війна, є російська агресія. Коли ми отримуємо листи від Росії щодо перепоховання праху, то я би хотів, щоб ми мали чітку державну позицію".

"Поки наші хлопці перебувають в полоні, я вважаю, що ми не маємо морального права це питання розглядати", - каже пан Садовий.

Розгляд рішення відклали, допоки не отримають відповіді з цього приводу від СБУ та МЗС.


Хто такий Кузнєцов?

Микола Кузнєцов – відомий радянський розвідник, агент НКВД та Герой Радянського союзу.

Він загинув 8 березня 1944 року у селі Боратин Бродівського району на Львівщині.

Кузнєцов відомий своєю підпільною діяльністю у Рівному, де він під час війни вбив та вчинив кілька замахів на заступників керівника адміністрації Рейхкомісаріату Еріха Коха.

Микола Кузнєцов підпадає під дію закону про декомунізацію.

Микола Кузнєцов
Микола Кузнєцов

На сайті УІНП є роз'яснення, що він був агентом ОҐПУ та НКВД у 1930-1938 роках. Учасник колективізації та придушення рухів опору.

Окрім замахів на представників німецької окупаційної адміністрації, він "здійснював провокації проти українського визвольного руху, в результаті яких нацистські окупанти страчували заручників".

На його честь у Рівненській області було назване місто Кузнєцовськ, де розташовується Рівненська атомна станція. Під час декомунізації йому повернули назву Вараш.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.