Польський посол у Німеччині нагадав послу РФ коли почалась Друга світова

Посол Республіки Польща в Берліні, професор Анджей Пшилембський звернувся до посла Російської Федерації Сєрґєя Нєчеєва з листом у відповідь на його обвинувачення.

Російський дипломат на шпальтах німецької преси напередодні звинуватив Польщу у фальсифікації історії. Лист польського посла оприлюднив суботній щоденник "Maerkische Oderzeitung", як повідомляє кореспондент Польського радіо в Берліні Вальдемар Машевський.

Фото ілюстративне
Фото ілюстративне
Джерело: 24-й канал

У своєму листі професор Пшилембський нагадав російському дипломатові, що Друга світова війна почалася не 1941, а 1939 року. Польський посол запевнив, що ніхто в Польщі не ігнорує роль Радянського Союзу в перемозі, але, як зазначив, "не можна заперечити історичного факту, що Радянський Союз напав на Польщу 17 вересня 1939 року, вводячи в дію постанови таємного протоколу пакту Молотова-Ріббентропа".

Через це Польща не змогла далі захищатися. Далі Анджей Пшилембський пише в листі, що Росія повинна, врешті-решт, зрозуміти, що Друга світова війна почалася 1939 року, а не 1941.

Польський дипломат також зазначив, що вирішальним для закінчення війни не був внесок Росії, а внесок західних союзників. Винятком став Бранденбург через своє географічне положення.

Професор Анджей Пшилембський наголосив, що для Польщі війна не закінчилася 1945 року. "Тоді нас врятували від загибелі, але ми не могли розвивати вільну країну", – написав він у листі.

Нагадуємо, що Анджей Дуда не поїхав до Єрусалима 23 січня на 75-у річницю визволення концтабору в Освенцимі у зв'язку з відсутністю можливості виступу під час цього заходу поряд із лідерами Німеччини, Франції та Росії. Крім того, у Варшаві заявляли, що таким чином президент Польщі не мав в Ізраїлі можливості відповісти на чергові звинувачення на адресу Польщі з боку президента Росії.

Як відомо, наприкінці грудня Путін під час публічних заходів декілька разів заявив, що Польща сама була агресором перед Другою світовою війною, СРСР не окуповував Польщу, а серед її чиновників були відверті антисеміти. Варшава викликала на розмову посла РФ у Польщі Андрєєва, а глава польського уряду Матеуш Моравецький виступив із заявою, в якій засудив останні заяви Путіна.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.