АНОНС: Презентація книжки "Кримськотатарський рух у 1917-1920 рр."

У Києві відбудеться презентація книжки "Кримськотатарський національний рух у 1917-1920 рр. за архівами комуністичних спецслужб".

Про це повідомляють організатори у Facebook.

 

Видання містить раніше невідому або малодоступну для широкого загалу і фахівців інформацію про один із ключових періодів в історії корінного в Криму кримськотатарського народу – про національний рух у період війн і революцій. Влада СРСР на довгі десятиліття засекретила матеріали, включені у книжку.

У ній опубліковано архівні документи з літерної справи комуністичних спецслужб "Міллі-Фірка" про історію кримськотатарського національного руху в 1917-1920 рр.

Серед них – протоколи Слідчої комісії Кримськотатарського парламенту (травень-літо 1918 р.) щодо підрахунку людських жертв та матеріальних збитків від захоплення більшовиками влади в Криму, документи партії Міллі-Фірка, чекістські переклади документів та інші свідчення, які розкривають складний перебіг трансформаційних процесів у Криму в період війн і революцій.

"Родзинкою" документальної частини книги є чотири протоколи національних установчих зборів і першого національного парламенту кримських татар Курултаю (грудень 1917 р.).

Документальну частину супроводжує історико-аналітична – про Кримськотатарську революцію у 1917-1919 рр. і Кримськотатарський національний рух 1919-1920 рр.

Книжка буде корисною для усіх, хто цікавиться історією Криму та кримськотатарським національним рухом у першій третині ХХ ст.


Упорядники
видання: к.і.н. Андрій Іванець та директор ГДА СБУ Андрій Когут.


Автор історико-аналітичної частини книжки А. Іванець.


Час: 27 січня, понеділок, 12.30


Місце: Укрінформ, вул. Богдана Хмельницького, 8/16 (м. Театральна)


Видання здійснено за підтримки Мінінформполітики України

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.