АНОНС: Лекція «Від «Щедрика» до «Carol of the Bells»: культурна дипломатія Симона Петлюри»

Україна не перше століття чинить культурно-інформаційну протидію російській пропаганді в світі. Наскільки вона була вона успішною 100 років тому? Дослідниця історії світових гастролей Української Республіканської Капели Тіна Пересунько у Києві розповість про маловідому дипломатичну місію «Щедрика» в Європі та Америці у 1919-1924 рр. задовго до його трансформації на американський бренд «Carol of the Bells».

Про це повідомляє Національний музей історії України.

 

Як український "Щедрик" Миколи Леонтовича потрапив за кордон? Хто спродюсував мистецьку інтервенцію "української весни"? Яким чином Симон Петлюра причетний до тріумфу "Щедрика" і української композиторської школи в світі?

Тіна Пересунько дасть відповіді на ці питання, а також розповість про захоплюючі приклади налагодження місточків для діалогу світового тріумфального турне Української республіканської капели під орудою диригента Олександра Кошиця та про особливу актуальність культурної дипломатії у наші дні, коли над Україною нависла російська агресія.


Лектор: Тіна Пересунько – наукова співробітниця Інституту української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України, авторка й кураторка науково-просвітницького проекту "Світовий тріумф "Щедрика" – 100 років культурної дипломатії України".

Упродовж останніх років займається дослідженням закордонних гастролей Української Республіканської Капели під орудою Олександра Кошиця, як інструменту політики культурної дипломатії Симона Петлюри і першого проекту зовнішньої культурної політики України.


Час: 26 січня, неділя, 15:00.


Місце: Національний музей історії України, вул. Володимирська, 2.


Контакт: (044) 278-48-64.


Вхід до музею на лекцію – 30 грн.  

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.