Посольство України повідомило МЗС Польщі про зникнення меморіальної таблиці з могили УПА

Посольство України в Польщі поінформувало МЗС РП про факт зникнення меморіальної таблиці з могили УПА на горі Монастир.

Про це в ексклюзивному коментарі власному кореспондентові Укрінформу повідомив посол України в Польщі Андрій Дещиця.

Невідомі вкинули таблицю та рушникики у яму
Невідомі вкинули таблицю та рушникики у яму
ФОТО НАДАНЕ ОБ'ЄДНАННЯМ УКРАЇНЦІВ У ПОЛЬЩІ

"Насамперед, ми перевіряємо інформацію, яка з'явилася у пресі, і яка відображена в заяві Об'єднання українців у Польщі. Ми залучили до цього генконсульство України в Любліні, на території консульського округу якого є могила на горі Монастир. Ми попросили, щоб генконсульство звернулося до місцевих органів влади перевірило факт і обставини цієї події",- зазначив Дещиця.

Він підкреслив, що українська сторона засуджує будь-який акт вандалізму над українськими місцями пам'яті в Польщі, польськими – в Україні чи будь-якими іншими.

"Це неприпустимо в цивілізованому світі. Особливу увагу ми приділяємо цьому пам'ятнику, оскільки він вже був сплюндрований раніше і мав статус легального меморіального місця пам'яті в Польщі",- зауважив український дипломат.

Посол звернув увагу, що про відновлення меморіальної таблиці на горі Монастир українська сторона зараз веде переговори з польською, і сподівається, що двосторонні переговори, які є результатом домовленостей на найвищому рівні, будуть результативними.

"Звертає увагу факт, що інформація про це з'явилася напередодні візиту Президента України до Польщі. Також вже є певні домовленості і спостерігається потепління між українськими і польськими інституціями, які займаються питаннями збереження місць пам'яті на території наших країн, зокрема на рівні Інститутів національної пам'яті обох країн, між міністерствами культури",- наголосив Дещиця.

Як зауважив посол України в РП, посольство в оперативному порядку передало в МЗС Польщі інформацію про ситуацію, що склалася в Монастирі з меморіальною таблицею.


Нагадуємо, що вчора з'явилася інформація про те, що на горі Монастир біля Верхрати знищено таблицю з могили воїнів Української повстанської армії (УПА).

Читайте також:

Відновлення меморіалів УПА: у польському Інституті нацпам'яті назвали умови

Нагадуємо, що 9 жовтня 2016 року невідомі повністю знищили пам'ятник на братській могилі 13-х вояків УПА, що розташований на кладовищі с. Верхрата Любачівського повіту Підкарпатського воєводства.

Того ж дня польська ультраправа організація Oboz Wielkiej Polski (OWS, "Табір великої Польщі"), відома своєю співпрацею із терористичними угрупуваннями ДНР і ЛНР, взяла на себе відповідальність за вчинений акт вандалізму.

Хрест на могилі-кургані очистили лише 2017 року працівники меморіально-пошукового підприємства "Доля" при Львівській обласній раді.

26 квітня 2017 року на цвинтарі у селі Грушовичі біля Перемишля представники правих польських організацій зруйнували монумент воякам Української повстанської армії. Руйнування братської могили вояків УПА в Грушовичах було 15-м актом наруги над місцями пам'яті українського народу на території Республіки Польща, вчиненим від 2014 року.


Читайте також: Зеленський і Дуда. Про що домовились президенти в політиці історичної пам'яті

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.