Відновлення меморіалів УПА: у польському Інституті нацпам’яті назвали умови

Відновлення понівечених меморіалів Української повстанської армії на півдні Польщі вимагає політичних рішень органів польської влади, а також внесення змін у нормативні положення про воєнні поховання.

Про це заявив директор відділу вшанування боротьби та мучеництва польського Інституту національної пам'яті (ІНП) Адам Сівек, повідомляє Укрінформ із посиланням на Dzieje.pl.

Знищена у 2017 році могила вояків УПА у с. Грушовичі
Знищена у 2017 році могила вояків УПА у с. Грушовичі
Фото: portalprzemyski.pl

За словами Сівека, залучення ІНП до відновлення українських могил у Польщі має базуватися на виробленні спільної позиції з цього приводу Інституту разом із МЗС Польщі та Міністерства культури та національної спадщини країни – органів, які також відповідають за історичну політику РП.

Він додав, що в цьому питанні важливим також є думка воєвод Підкарпатського та Люблінського воєводств, на території яких розташовані ці пам'ятники.

Представник польського ІНП заявив, що це стосується виключно місць поховання, оскільки символічні пам'ятники УПА - "формації, члени якої відповідають за злочини проти польського народу на території Польщі, є абсолютно неприпустимими".

Cівек поінформував, що в Польщі немає нормативних положень, якими б регламентувався статус поховання бійців УПА.

Представник ІНП також повідомив, що на території Польщі є 70-80 українських поховань, частина яких стосується й УПА.

Сівек зазначив, що закон про ІНП Польщі вже багато разів доповнювався, але цими поправками не враховувалися поховання УПА.

Нагадуємо, що 9 жовтня 2016 року невідомі повністю знищили пам'ятник на братській могилі 13-х вояків УПА, що розташований на кладовищі с. Верхрата Любачівського повіту Підкарпатського воєводства.

Того ж дня польська ультраправа організація Oboz Wielkiej Polski (OWS, "Табір великої Польщі"), відома своєю співпрацею із терористичними угрупуваннями ДНР і ЛНР, взяла на себе відповідальність за вчинений акт вандалізму.

Хрест на могилі-кургані очистили лише 2017 року працівники меморіально-пошукового підприємства "Доля" при Львівській обласній раді.

26 квітня 2017 року на цвинтарі у селі Грушовичі біля Перемишля представники правих польських організацій зруйнували монумент воякам Української повстанської армії. Руйнування братської могили вояків УПА в Грушовичах було 15-м актом наруги над місцями пам'яті українського народу на території Республіки Польща, вчиненим від 2014 року.

Читайте також: Зеленський і Дуда. Про що домовились президенти в політиці історичної пам'яті

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.