На Львівщині перепоховали останки воїнів УПА. ФОТО

6 грудня, у День Збройних Сил України, в селищі Дубляни Самбірського району з усіма християнськими та військовими почестями перепоховали знайдені в лісі останки чотирьох воїнів УПА.

Про це повідомляє сайт КП ЛОР "Доля".

 
Фото: Святослава Шеремети

Церемонія перепоховання останків вояків УПА відбулась у місцевому храмі, де священники відслужили поминальну панахиду. Потім домовини, вкриті червоно-чорними та синьо-жовтими прапорами, від церкви перенесли до місця вічного спочинку, що біля символічної могили, насипаної на честь увічнення пам'яті уродженців селища – борців за волю України. Тут полеглим воякам УПА, за традицією, військові віддали сальву пострілами із автоматів.

Останки українських воїнів були віднайдені фахівцями меморіально-пошуковго центру "Доля" на околиці лісу неподалік селища Дубляни. За інформацією місцевих мешканців в роки війни енкаведисти таємно і подалі від місця злочину закопували вбитих або замордованих у тутешніх більшовицьких катівнях вояків УПА.

 
Фото: Святослава Шеремети

Як зазначив у коментарях секретар Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам'яті учасників антитерористичної операції, жертв війни та політичних репресій, директор меморіально-пошукового Центру "ДОЛЯ" Святослав Шеремета, експедиція з пошуку та ексгумація віднайдених пошуковцями останків чотирьох воїнів УПА на околиці лісу поблизу селища Дубляни відбулася з ініціативи та підтримки депутата Львівської обласної ради Олега Домчака.

"Дослідження з пошуку та ексгумацію провели працівники підприємства "Доля" під час пошукової експедиції 2019 року. Роботи з пошуку останків інших загиблих будуть продовжуватися і в майбутньому, бо за свідченнями місцевих мешканців, краєзнавців, а також відповідно до наявних архівних матеріалів, на цьому місці можуть знаходитися останки понад сотні полеглих воїнів УПА, які загинули у боях із воячнею НКВД у 40-50-их роках.

Також тут можуть покоїтися останки тих, хто був закатованим в енкаведистських буцегарнях, коли містечко Дубляни було районним центром.

 
Фото: Святослава Шеремети

Ми вшановуємо пам'ять наших героїв, які загинули за волю України, саме нині, 6 грудня – у День збройних сил України та у присутності нинішніх українських військових, які віддали військові почесті полеглим воїнам УПА.

Важливо те, що ці українські герої – українські хлопці, які загинули за волю свого народу, нарешті отримали нашу вдячну молитву та військові почесті. Від сьогодні їхні останки покояться на почесному місці селищного кладовища", – зазначив Святослав Шеремета.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.