У Франції єврейські могили обмалювали свастиками. ФОТО

На єврейському кладовищі в комуні Вестоффен, що за 25 кілометрів від французького Страсбурга, невідомі сплюндрували понад 100 могил. Їх зловмисники обмалювали свастиками.

Невідомі осквернили 107 надгробків, зробили антисемітські написи та намалювали свастики, пише 24-й Канал із посиланням на France 24.

 
Фото: thelocal.fr

Міністр внутрішніх справ Франції Крістоф Кастанер назвав такі дії "образою цінностей республіки". За його словами, поліція робить все, щоб знайти винних. Своє обурення інцидентом висловив і прем'єр-міністр Франції Едуар Філіп.

Всього на кладовищі є приблизно 700 поховань.

 
Фото: thelocal.fr

Схожі антиєврейські написи знайшли і в іншому французькому селі, що за 20 кілометрів від Вестоффена.

За останній рік у регіоні Ельзас, де розташовані села, неодноразово фіксували расистський вандалізм.

 
Фото: thelocal.fr

У 2018 році французька поліція зафіксувала на 74% більше злочинів проти євреїв у порівнянні з попереднім роком. Ситуація викликає занепокоєння, зважаючи на те, що у Франції проживає одна з найбільших єврейських громад у світі.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.