Прем'єр Польщі відповів Путіну за образи поляків

Голова уряду Польщі Матеуш Моравецький звинуватив президента Росії у свідомому "оббріхуванні" Польщі щодо її ролі у Другій світовій війні.

Про це повідомляє ВВС з посиланням на заяву прем'єр-міністра, яку оприлюднило посольство Польщі у Росії.

 

"Президент Путін неодноразово намагався оббрехати Польщу. Він завжди робив це свідомо. Зазвичай так відбувається, коли влада в Москві відчуває міжнародний тиск, пов'язаний з її діями. Тиск зовсім не на історичній, а на сучасній геополітичній арені", - ідеться у заяві Моравецького.

Пан Моравецький нагадав, що в останні тижні Росія зазнала низку серйозних поразок. За його словами, провалом закінчилася спроба повністю підпорядкувати собі Білорусь, Європейський Союз учергове продовжив санкції за незаконну анексію Криму.

"А переговори в "нормандському форматі" не тільки не мали наслідком скасування санкцій, але і відбулися на тлі чергового загострення - на цей раз з американської сторони - яке значно ускладнить реалізацію проєкту "Північний потік-2".

Одночасно російські спортсмени були відсторонені від участі в змаганнях на чотирироки за застосування допінгу", - додає польський прем'єр.

Матеуш Моравецький наголосив, що Польща стала першою жертвою Другої світової війни.

"Наша країна раніше за інших зіткнулася з агресією гітлерівської Німеччини і Радянської Росії. Саме Польща була першою державою, яка боролася за вільну Європу", - ідеться у заяві прем'єра.

Він наголошує, що саме союз Гітлера і Сталіна поклав початок Другій світовій війні.

"Підписаний 23 серпня 1939 пакт Молотова-Ріббентропа не був "договором про ненапад". Це був політичний і військовий союз, що ділив Європу на дві сфери впливу. (...) Союз Гітлера і Сталіна був негайно втілений в життя: 1 вересня 1939 гітлерівська Німеччина атакувала Польщу із заходу, півдня і півночі, а 17 вересня СРСР зробив те ж саме, нападаючи зі сходу", - заявив пан Моравецький. 

Він також звинуватив СРСР на чолі зі Сталіним у численних злочинах проти людства - Голодоморі, політичних репресіях - як проти своїх громадян, так і поляків.

"За всі ці злочини відповідальні комуністичні лідери, насамперед Йосип Сталін. Спроби через 80 років з початку Другої світової війни реабілітувати цю фігуру в політичних цілях чинного президента Росії повинні викликати рішучий протест кожного, хто має хоча б найменше уявлення про історію XX століття", - наголосив польський прем'єр.

Нагадаємо, нещодавно Путін звинуватив Польщу в розв'язанні Другої світової війни та підтримці Гітлера в "єврейському питанні".

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.