АНОНС: У Вінниці презентують довідник про місцевих діячів Української революції

Презентація біографічного довідника «Українська революція (1917-1921) в іменах: вінницькі сторінки» відбудеться у Вінниці 5 грудня.

 

Презентована книга вперше представляє вінницькі сторінки Української революції в особах. Це майже 400 персоналій. Серед них, як уродженці Східного Поділля, так і діячі, які працювали в українських державних, політичних, військових, громадських інституціях на його теренах.

Ядром авторського колективу довідника є викладачі Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. До проекту залучалися також вінницькі та київські колеги.

Видання побачило світ завдяки фінансовій підтримці Вінницької міської ради та Вінницької ОДА та буде розповсюджено серед бібліотек регіону.

Подія відбудеться за участі упорядниці видання - доктора історичних наук, професора Тетяни Кароєвої.
Модератор презентації - директор Центру історії Вінниці Олександр Федоришен.

На презентації буде можливість придбати книгу зі спеціального тиражу, кошти з якого будуть спрямовані на поповнення колекції майбутнього Музею Вінниці.

5 грудня, четвер, 18:00.

Місце: HUB Місто змістів (вул. Пушкіна, 11).

Подія у Facebook.

Порушення конспірації. Як почалася історія ОУН

О пів на першу ночі з 2 на 3 лютого 1929 року у готелі на віденській Кантштрассе було прийняте рішення, з якого почалося все в цій історії. Рішення було прийнято одноголосно. Це була таємна зустріч однодумців.

Командир гармати "Історик"

Іменем ужгородця Миколи Гаєвого назвали Центр сучасної історії в Українському католицькому університеті.

"Жила однією ідеєю: вільна Україна": до 120-річчя Оксани Мешко

Учасники дисидентського руху називали її "козацькою матір'ю", вкладаючи в цю метафору готовність стійкої, незламної жінки до жертовної боротьби. Оксана Мешко ввійшла в історію українського правозахисного руху як громадська діячка, співзасновниця і лідер Української Гельсінської групи.

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.