Колишньому очільнику УІНП Солдатенку вручили медаль до 140-річчя Сталіна

21 грудня 2019 року в день 140-ї річниці народження Й.В. Сталіна в м.Києві відбулася науково-практична конференція на тему: «Й.В. Сталін і революційне перетворення світу».

Про це повідомляє kpu.ua.

Валерій Солдатенко виступає із доповіддю
Валерій Солдатенко виступає із доповіддю

На згаданій конференції із доповіддю "Й. В. Сталін і Україна на переломному історичному етапі" виступив Солдатенко Валерій Федорович – доктор історичних наук, член-кореспондент НАН України, Голова Українського інституту національної пам'яті (2010-2011), Директор цього ж Інституту (2011-2014).

Після завершення заходу Перший секретар ЦК Компартії України (заборонена в Україні із 2014 року) Петро Симоненко вручив пам'ятну медаль до 140-річчя І.В. Сталіна Солдатенку Валерію Федоровичу і Арсеєнку Анатолію Григоровичу.

Президент-невдаха. Яка з нього користь?

Президент-невдаха найкраще гострить лезо сокири демократії. Президент-невдаха – це тест на дурнєопірність суспільства, а також – краш-тест для держави. Виявляється, невдахи страшенно корисні для народовладдя.

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.