60 протоколів про ліквідацію наслідків Чорнобильської катастрофи доступні онлайн

Центр досліджень визвольного руху спільно з Галузевим державним архівом Служби безпеки України публікує на сайті Е-архіву оцифровані примірники Протоколів засідань Оперативної групи бюро Київського міського комітету КПУ

Оперативна група бюро Київського міського комітету КПУ була створена на початку травня 1986 року. Вона займалася питаннями, пов'язаними з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. 

Головне завдання Групи — вирішувати питання функціонування соціальної і транспортної інфраструктури у межах міста Києва та Київської області. А саме: 

  • створювати контрольно-пропускні пункти на в'їздах до Києва;
  • формувати Штаби Цивільної оборони; 
  • контролювати дезінфекцію міст та проведення дозиметричного контролю; 
  • перевіряти виробничі приміщення і навчальні заклади; 
  • контролювати якість продукції на ярмарках; 
  • забезпечувати евакуацію, розміщення та забезпечення населення житлом і роботою; 
  • забезпечувати дезактивацію територій та техніки, що була задіяна для ліквідації наслідків.

Наприклад, одним із розпоряджень у протоколі №3 від 7 травня 1986 року Оперативна група вимагала: "категорично заборонити сушку білизни на відкритому повітрі. Посилити контроль за дотриманням даної вимоги". А в протоколі №2 засідання Оперативної групи бюро Київського міського комітету КПУ від 6 травня 1986 року була пропозиція: "дозволити у торговельній мережі продаж червоного вина і забезпечити додаткове отримання з відповідних фондів". 

Денис Пасічник, координатор Електронного архіву, пояснює: "Документи містять інформацію про діяльність партійного керівництва Київської міської ради в умовах техногенної та екологічної катастрофи. Дають можливість дізнатися, які методи застосувала місцева влада для боротьби з наслідками аварії".

Колекцію документів можна проглянути за посиланням.

Частина оцифрованих матеріалів раніше була опублікована у збірнику документів  "Чорнобильське досьє КҐБ". Книгу можна завантажити за посиланням.

Також на сайті Електронного архіву доступна до перегляду колекція документів про причини, перебіг та наслідки катастрофи "Чорнобильська трагедія — злочин радянської влади", оприлюднена у 2016 році.

 

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.