Людмила Ігнатенко заявила, що не давала дозволу HBO розповідати її історію в серіалі «Чорнобиль». ВІДЕО

Дружина загиблого пожежника-ліквідатора аварії на ЧАЕС Людмила Ігнатенко, яка стала прообразом головної героїні у серіалі від HBO «Чорнобиль», заявила, що не давала каналу дозволу розповідати її історію.

Про це вона розповіла в інтервʼю BBC, передає The Бабель.

Людмила Ігнатенко на річниці памʼяті ліквідаторів катастрофи на ЧАЕС у 1990 році
Людмила Ігнатенко на річниці памʼяті ліквідаторів катастрофи на ЧАЕС у 1990 році
ФОТО: Igor Kostin / Sygma

"Коли дізналась, що фільм буде про мене, було образливо та неприємно. ... Я вважаю, що телекомпанія вчинила неправильно, що не зустрілась зі мною. Мені телефонували з Москви, казали:

"Ми знімали фільм у Латвії, Києві, не змогли з вами звʼязатись, але хотіли". Це вже на той момент фільм був знятий. Мені запропонували $3 тисячі "просто так", але я поклала трубку, думала, що це фейк", — розповіла Ігнатенко.

За її словами, на сприйняття дзвінка також вплинув той факт, що телефонували з Росії.

Вона додала, що їй неприємно було дивитись деякі кадри з фільму, зокрема, сцену з поховання її чоловіка: "Мені було боляче від неправди у фільмі, що я стою із взуттям у руках. Так, Васю поховали без взуття, але взуття було поруч з ним", — пояснила Ігнатенко.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.