У Запоріжжі пам'ять Іоанна Павла ІІ увічнили в назві вулиці

Найвідомішого з поляків – Іоанна Павла ІІ увічнено в назві запорізької вулиці.

Відповідне рішення ухвалили депутати Запорізької міськради на сесії 18 грудня, передає Depo.Запоріжжя.

 
Іоан Павло ІІ

У Запоріжжі з'явилася вулиця Іоанна Павла ІІ – одного з найвідоміших очільників Римо-католицької церкви і найвідомішого поляка. На честь Іоанна Павла ІІ названо частину вулиці Заводської від вулиці Сєдова до вулиці Лермонтова. Це – середмістя Запоріжжя, Вознесенівський район.

 

Раніше його жителі підтримали перейменування під час громадських слухань. Депутати Запорізької міськради на сесії 18 грудня погодили перейменування.

Окрім того, обранці збираються повідомити про увічнення пам'яті Іоанна Павла ІІ   (Кароля-Юзефа Войтили) посольство Польщі в Україні.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.