Київ очікує кроків Варшави щодо українських місць пам’яті в Польщі

Україна надала Польщі дозволи на проведення пошукових робіт на своїй території та очікує на відповідні кроки з польського боку щодо упорядкування місць української пам’яті.

Про це заявив заступник керівника Офісу президента України Ігор Жовква, повідомляє "Європейська правда" з посиланням на пресслужбу голови держави.

 
КОЛАЖ: ТСН

Жовква минулого тижня зустрівся в Києві із заступником державного секретаря Міністерства закордонних справ Польщі Марчином Пшидачем.

Як зазначено в повідомленні, під час зустрічі йшлося про основні питання двостороннього порядку денного, зокрема щодо реалізації домовленостей, досягнутих на рівні глав держав, а також під час засідання Консультаційного комітету президентів України і Польщі 5 листопада 2019 року у Львові.

"Обговорюючи проблематику вшанування спільної історичної пам'яті, Ігор Жовква підкреслив, що Україна надала дозволи на проведення пошукових робіт та очікує на відповідні кроки з боку польської сторони щодо упорядкування місць української пам'яті на території Польщі", - розповіли в ОП.

Пшидач підтвердив незмінну підтримку Польщею територіальної цілісності та суверенітету України й висловив готовність офіційної Варшави продовжувати тиск на РФ з метою виконання Мінських домовленостей.



Читайте також:

У Львові знайшли поховання польських воїнів, загиблих під час оборони міста у вересні 1939-го

Зеленський і Дуда. Про що домовились президенти в політиці історичної пам'яті

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.

Перед відходом у вічність. До 60-ї річниці смерті Андрія Мельника

Остання зустріч з полковником відбулася у неділю 1 листопада 1964 року. Маковецький увійшов до кімнати, де лежав Андрій Мельник, а біля нього сиділа дружина Софія. У сусідній кімнаті перебували лікар і медсестра готові надати хворому допомогу на кожен його поклик. Стан хворого гіршав з кожною хвилиною.

Пожежа. Уривок із книжки Максима Беспалова "У пошуках Єви"

Випадково натрапивши на могилу Єви та Марії Ориняк у пенсильванських лісах, Максим Беспалов прийшов до головного пошуку свого життя — історії власної родини. Автор пише про еміграцію, епідемію та війну. Про те, як понад 100 років тому карпатські бойки ставали шахтарями в далекій Централії та помирали там від силікозу. Як під час Першої світової мобілізовані до австрійської армії галичани мали зв’язок з Америкою, проте не мали його з родичами по інший бік Карпат.