Київ очікує кроків Варшави щодо українських місць пам’яті в Польщі

Україна надала Польщі дозволи на проведення пошукових робіт на своїй території та очікує на відповідні кроки з польського боку щодо упорядкування місць української пам’яті.

Про це заявив заступник керівника Офісу президента України Ігор Жовква, повідомляє "Європейська правда" з посиланням на пресслужбу голови держави.

 
КОЛАЖ: ТСН

Жовква минулого тижня зустрівся в Києві із заступником державного секретаря Міністерства закордонних справ Польщі Марчином Пшидачем.

Як зазначено в повідомленні, під час зустрічі йшлося про основні питання двостороннього порядку денного, зокрема щодо реалізації домовленостей, досягнутих на рівні глав держав, а також під час засідання Консультаційного комітету президентів України і Польщі 5 листопада 2019 року у Львові.

"Обговорюючи проблематику вшанування спільної історичної пам'яті, Ігор Жовква підкреслив, що Україна надала дозволи на проведення пошукових робіт та очікує на відповідні кроки з боку польської сторони щодо упорядкування місць української пам'яті на території Польщі", - розповіли в ОП.

Пшидач підтвердив незмінну підтримку Польщею територіальної цілісності та суверенітету України й висловив готовність офіційної Варшави продовжувати тиск на РФ з метою виконання Мінських домовленостей.



Читайте також:

У Львові знайшли поховання польських воїнів, загиблих під час оборони міста у вересні 1939-го

Зеленський і Дуда. Про що домовились президенти в політиці історичної пам'яті

Вечір п'ятниці. Останні години перед Чорнобилем

«Я маю кілька питань, багато питань», — пролунав схвильований голос Трегуба. «Це не телефонна розмова. Без мене не починайте», — коротко відповів Дятлов. Ще через деякий час наче нізвідки зателефонував начальник Дятлова, сам Микола Фомін — він також наказав Трегубу не починати без Дятлова. Зміна нарешті була готова приступити до зупинки реактора. Ураховуючи, що це випробування мало зайняти трохи менше ніж дві години, Трегуб розраховував завершити все до кінця своєї зміни, тобто до півночі 25 квітня. Вони мали поквапитися. Та де ж був Дятлов?

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.