У Польщі засудили учасника введення воєнного стану

Роман С. визнаний винним у стрільбі по шахтарях під час придушення страйку на шахті «Вуєк» в період воєнного стану в Польщі.

Про це повідомляє Польське Радіо.

Роман С. в залі суду
Роман С. в залі суду
ФОТО: PAP/Andrzej Grygiel

Суд над колишнім співробітником ЗОМ – міліцейської структури часів соціалістичної ПНР (Zmotoryzowane Odwody Milicji Obywatelskiej – пол.) завершився в районному суді Катовіце.

Придушення страйку на вугільній шахті "Вуєк" польською міліцією та армією закінчилося вбивством дев'яти шахтарів 16 грудня 1981 року.

Акція була частиною спільної операції з розгрому незалежної профспілки "Солідарність" після введення воєнного стану в 1981 році. Акція пройшла технічно успішно, проте в довгостроковій перспективі вона стала однією із подій, яка зламала комуністичну систему в Польщі.

Роман С. засуджений до 7 років позбавлення волі, але відповідно до закону про амністію йому скоротили термін покарання наполовину, тобто до 3,5 років.

Вирок не є остаточним, захист подав апеляцію.

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.