У Польщі засудили учасника введення воєнного стану

Роман С. визнаний винним у стрільбі по шахтарях під час придушення страйку на шахті «Вуєк» в період воєнного стану в Польщі.

Про це повідомляє Польське Радіо.

Роман С. в залі суду
Роман С. в залі суду
ФОТО: PAP/Andrzej Grygiel

Суд над колишнім співробітником ЗОМ – міліцейської структури часів соціалістичної ПНР (Zmotoryzowane Odwody Milicji Obywatelskiej – пол.) завершився в районному суді Катовіце.

Придушення страйку на вугільній шахті "Вуєк" польською міліцією та армією закінчилося вбивством дев'яти шахтарів 16 грудня 1981 року.

Акція була частиною спільної операції з розгрому незалежної профспілки "Солідарність" після введення воєнного стану в 1981 році. Акція пройшла технічно успішно, проте в довгостроковій перспективі вона стала однією із подій, яка зламала комуністичну систему в Польщі.

Роман С. засуджений до 7 років позбавлення волі, але відповідно до закону про амністію йому скоротили термін покарання наполовину, тобто до 3,5 років.

Вирок не є остаточним, захист подав апеляцію.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.