У Польщі підтвердили, що Путіна не буде на 75-річчі звільнення Аушвіца

Яцек Чапутович підтвердив інформацію, що президента Росії Путіна на січневих урочистих заходах, присвячених 75-річчю звільнення концтабору Аушвіц-Біркенау, не буде.

Про це повідомляє Польське радіо.

Аушвіц-Біркенау
Аушвіц-Біркенау
Фото: ВІКІПЕДІЯ

Міністр закордонних справ Польщі Яцек Чапутович підтвердив інформацію, що президент Росії Владімір Путін не приїде на січневі урочисті заходи, присвячені 75 річниці звільнення колишнього нацистського концтабору Аушвіц-Біркенау.

Влада Польщі запросила на 75-річчя звільнення колишнього нацистського концтабору багатьох світових лідерів, зокрема, президента Росії, але нещодавно речник Кремля Дмітрій Пєсков повідомив, що "Путін не має у календарі цього візиту".

"Я підтверджую інформацію, що президент Росії не приїде. Ми хотіли, аби було високе представництво, але держави мають різні пріоритети. Ми раді тим, хто підтвердив свій приїзд.

Напевно це будуть дуже гідні святкування ювілею 75-річчя. Ми розраховуємо на добре представництво країн, котрі вважають, що це важливо", - сказав Яцек Чапутович в інтерв'ю Польському пресовому агентству (PAP).

У розмові з PAP Яцек Чапутович також зауважив, що Польща хоче не дозволити Росії шантаж проти України.

"Ми імпортуємо зі США скраплений природний газ, хочемо розбудувати мережу інтерконекторів, аби не дозволити Росії використання шантажу проти, зокрема, України", - сказав він в інтерв'ю.

Крім того, голова МЗС Польщі вчергове прокоментував питання уламків президентського літака Ту-154М, які Росія досі утримує на своїй території.

"Ми не отримали уламків, котрі є нашою власністю і Росія не бажає повернути їх нам, що, звісно, негативно впливає на наші двосторонні відносини. Ми постійно порушуємо це питання на міжнародному рівні. Резолюція Парламентської асамблеї Ради Європи із закликом повернути уламки не реалізується Росією.

Я звернувся з цього питання до генеральної секретарки Ради Європи, аби вона продовжувала стежити за цим питанням. Ми не можемо прийняти ситуацію, коли член організації не виконує цієї резолюції", - сказав він в розмові з PAP.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.