Демонтований одеський барельєф Жукова передали до музею. ФОТО

Мідний барельєф із зображенням радянського військового і партійного діяча Георгія Жукова, демонтований з будівлі Одеського обласного військкомату, передали у місцевий військово-історичний музей Міністерства оборони України.

Про це пише "Думская".

Працівники музею заявили, що розмістити Жукова в експозиційних залах не вийде: дошка занадто важка.

 

"Боїмося, що проломить підлогу. Будемо думати, куди визначити, шукати місце. Може, встановимо на демонстраційному майданчику з технікою", - сказав представник установи.

 

На місці демонтованого барельєфа з'явиться пам'ятний знак жителям Одеси и області, що загинули в російсько-українській війні. Його пранують відкрити 6 грудня, у День Збройних Сил України.

 

Нагадаємо, барельєф був демонтований активістами 31 жовтня. Зображення Жукова підпадають під декомунізацію.

Президент-невдаха. Яка з нього користь?

Президент-невдаха найкраще гострить лезо сокири демократії. Президент-невдаха – це тест на дурнєопірність суспільства, а також – краш-тест для держави. Виявляється, невдахи страшенно корисні для народовладдя.

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.